Османська Греція: відмінності між версіями

 

== Османське панування ==

 

Обернена на турецьку провінцію Греція була розділена на [[пашалик]]и. Самі турки охочу селились у містах та засновували нові поселення на родючих рівнинах Фессалії, Македонії та Фракії. Керуючись економічною та політичною необхідністю вони здійснювали широкі переселення місцевих жителів. Багато греків у цю добу назавжди залишило батьківщину, аби не бути насильницьки перселеним. Усі земельні наділи — найдрібніші з них називались тимарами, більші — зеаметами, найбільші — хассами, — передавались грекам лише у спадок і могли бути відібрані у випадку невиконання обов'язків. Серед останніх був, так званий, «податок кров'ю», або «податок дітьми» ({{lang-el|παιδομάζωμα}}) передбачений системою набору яничар, за яким православні греки оберлатись в [[іслам]] та мали служити у війську султана.

 

 

У Константинополі тільки 8 церков були перетворені на [[мечеть|мечеті]], інші залишилися за християнами. Султан [[Магомет II]] призначив грецьким патріархом [[Геннадій Схоларій|Геннадія]] і надав духовенству свободу від особистих податей. Хоча в [[Диван]]і й іноді виникала думка про поголовне винищення греків, але фактично положення християн в турецьких провінціях було незрівнянно кращим, ніж становище [[протестант]]ів у католицьких країнах або магометанських [[єретик]]ів, [[шиїт]]ів, у тій же Туреччині.