В міжнародно-правовій практиці поза [[Віденський трактат|ВіденськомуВіденським трактатутрактатом]] [[1815]] р. [[Краків]] з територією, що оточує його, був оголошений «вільним, незалежним і абсолютно нейтралізованим містом» під заступництвом [[Російська імперія|Росії]], [[Австро-Угорщина|Австрії]] і [[Пруссія|Пруссії]]. Правове положення Кракова як вільневільного містоміста було визначено в спеціальному Додатковому договорі про Краків від 21 квітня (3 травня) [[1815]] і статтями головного Акту Віденського конгресу від 28 травня (9 червня) 1815.
Після 1-ої світової війни 1914—18 за [[Версальський договір|Версальським договором]] [[1919]] року статус Вільного міста був встановлений для [[Вільне місто Данциг|Данциг]]а, виділеного в самостійне політичне утворення, — «вільна держава» — з своєю конституцією (вступила в силу 4 червня 1922) і органами влади і управління (фолькстаг, сенат), а також своїм громадянством. Правовий статус В. м. [[Данціґ]]а визначався Версальським мирним договором (ст. ст. 100—108), польсько-данцигськойданцигською паризькою конвенцією від 9 листопада [[1920]], конституцією В. р., затвердженоїзатвердженою Радою [[Ліга Націй|Ліги Націй]], польсько-данцигським договором від 24 жовтня [[1921]] і рядом резолюцій Ради Ліги Націй. [[Вільне місто Данциг|Данциг]] був поставлений під захист Ліги Націй. Особливістю правового положення Вільного міста Данцига з'явилосявиявилося те, що для забезпечення виходу [[Польща|Польщі]] до моря їй в [[Данціґ|Данцизі]] були надані широкі політичні і економічні права: територія В. р. була включена до складу митної межі Польщі; Польща отримала право користуватися данцигським портом для свого експорту і імпорту, право управління залізничною мережею; на Польщу було покладено ведення зовнішніх стосунків [[Данціґ]]а і захист його громадян за кордоном. На початку 2-ої світової війни у вересні 1939 [[Данціґ]] був захоплений гітлерівською Німеччиною, в 1945 був звільнений Радянською Армією і відповідно до [[Потсдамська угода|ПотсдамськоюПотсдамської угодоюугоди]] 1945 увійшов до складу Польщі під назвою [[Гданськ]].
За мирним договором з [[Італія|Італією]] 1947 передбачалося, що самостійноюсамостійним політичноюполітичним утворенням (вільною територією) буде [[Трієст]]; передбачалися також демілітаризація і нейтралізація Трієста, з тим, щоб ніякі озброєні сили без розпорядження Ради Безпеки ООН не могли знаходитися на його території. Рада Безпеки повинна була забезпечувати цілісність і незалежність Трієста. Практично режим вільного міста в Трієсті не був введений в дію.
Режим, близький до статутустатусу Вільного міста, існував в [[Танжер]]і (1923—40; 1945—1956). Встановлення подібного режиму передбачене резолюцією [[Генеральна Асамблея ООН|Генеральної Асамблеї ООН]] від 29 листопада 1947 для [[Єрусалим]]у.
