Анапест: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Анапе́ст''' (гр. ''anapaistos'' — зворотний [[дактиль|дактилю]], букв. — відображений назад), в [[Античний світАнтичність|античному]] [[віршування|віршуванні]] — трискладова [[стопа у літературі|стопа]] тривалістю в чотири [[мора|мори]], що складається з двох коротких і одного довгого на кінці складу, з ритмічним наголосом на довгому: "UU—́"UU—. <br/>У [[віршування силабо-тонічне|силабо-тонічному]] віршуванні — стопа, що складається з двох ненаголошених і одного наголошеного на кінці складу. Одностопний анапест майже не зустрічається в [[українська література|українській поезії]], окремі випадки його вживання спостерігаються у гетерогенній [[строфа|строфі]], наприклад, у [[фольклор]]но стилізованому [[вірш]]і [[Микола Вороний|М. Вороного]]:<br/>
:(...) Покохає мене щиро<br/>
 
::Незрадливо —<br/>
У [[силабо-тонична система|силабо-тонічному]] віршуванні — стопа, що складається з двох ненаголошених і одного наголошеного на кінці складу; напр.: "У темінь сну занурюється шлях".
:Усміхнеться й мені доля<br/>
 
::Милостиво!<br/>
 
Приклад двостопного анапесту:<br/>
----
:Я дійду на зорі<br/>
'''УРЕ:'''
:до найстаршої брами,<br/>
 
:Де ключі? У Дніпрі.<br/>
αναπαιστος, від ανα — назад і παιω — ударяю) — в силабо-тонічному віршуванні трискладова стопа ; з кінцевим наголошеним складом (UUÚ), напр.: «Україно, живого труда сторона...» (М. Рильський) .
:А Дніпро — під валами ([[В. Герасим'юк]]).<br/>
----
Зустрічається тристопний анапест:<br/>
:Закигиче розлука над нами,<br/>
:Розчахне двосистемно навскіс,<br/>
:Замордується лихо ножами<br/>
:Чи зависне в петлі твоїх кіс ([[Іван Драч|І. Драч]]).<br/>
Чотиристопний анапест досить поширений в українському вірші на противагу іншим розмірам трискладової стопи:<br/>
:Польовою стежкою з дальніх доріг<br/>
:Йду в село і радію сподіваній стрічі.<br/>
:Тільки ж каменем смуток на серце наліг:<br/>
:Кладовище побільшало вдвічі ([[В. Марочкін]]).<br/>
П'ятистопний анапест, котрий витворює медитативний настрій:<br/>
:На горі ніби снігом біліє давнезний собор,<br/>
:Що скликає всі вірні серця вечорами і зранку.<br/>
:Давня ратуша в землю вростає, немов мухомор,<br/>
:Сивий майстер в льошку замовляє вина філіжанку ([[Рильський Максим|М. Рильський]]).<br/>
Шестистопний анапест — найменш популярний у сьогоденній українській версифікації:<br/>
:В тихих продувах вітру цілував я змокріле волосся.<br/>
:Гуркотів спорожнілий трамвай — ночі й зливі навстріч.<br/>
:А позаду — в пульсуючих прожилках листя неслося,<br/>
:Мов колись і ніколи... за нами й над нами... всю ніч ([[П. Куценко]]).<br/>
Анапест з'явився в українській поезії дещо пізніше порівняно з іншими тристопними розмірами — у другій половині [[19 століття|19]] ст.
 
== Література ==
 
* {{УРЕ}}
* Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 39-40
 
[[Категорія:Віршування]]