Березанський район: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Секіші (обговорення | внесок) |
вікіфікація |
||
Рядок 29:
}}
==Загальні відомості==▼
▲==Загальні відомості==
Район розташований
▲Район розташований біля узбережжя Чорного моря. Територія його витянута з півночі на південь на 50 км та з заходу на схід на 30 км. Район розташований в межах природних підзон:
Район межує з [[Одеська область|Одеською областю]], [[Миколаївський район (Миколаївська область)|Миколаївським]], [[Веселинівський район|Веселинівським]] та [[Очаківський район|Очаківським]] районами Миколаївської області. З півдня територія району омивається водами Чорного моря, західне узбережжя омиває [[Тилігульський лиман]], південно-східне узбережжя омивається водами [[Березанський лиман|Березанського лиману]].▼
▲- до степу Південного відноситься північна частина Березанського району.
Прибережні смуги лиманів та самого Чорного моря перетинаються короткими, але широкими та глибокими [[Балка (яр)|балками]].▼
▲- до степу Сухого - південна частина Березанського району.
▲Район межує з Одеською областю, Миколаївським, Веселинівським та Очаківським районами Миколаївської області. З півдня територія району омивається водами Чорного моря, західне узбережжя омиває Тилігульський лиман, південно-східне узбережжя омивається водами Березанського лиману.
▲Прибережні смуги лиманів та самого Чорного моря перетинаються короткими, але широкими та глибокими балками.
▲В районі 1 селище міського типу і 49 сільських населених пунктів.
== Клімат ==
Клімат району континентальний, дуже теплий, посушливий. Середньорічна температура повітря - +9,2 С°. Тривалість безморозного періоду - 160-205 днів, вегетаційного - 215-225 днів.
Переважаючими вітрами в холодний період є північно-східні, в теплий - північно-західні, з середньорічною швидкістю 4,2-4,3 м/сек. В окремі роки, особливо ранньою весною, швидкість вітру набуває значної сили (понад 15 м/сек і більше). Інколи вітри переходять у пилові бурі, видуваючи ґрунт та пошкоджуючи сільськогосподарські культури. Число днів з сильним вітром 10-20 днів, а з пиловими бурями - 2 дні.
Сума опадів за рік - 340 мм. Найбільша кількість опадів випадає на червень, найменша - на березень. Основна частина опадів (70%) випадає в теплий період року, переважно у вигляді злив, які спричиняють полягання посівів, створення ґрунтової кірки і викликають водну ерозію ґрунтів.
Сніговий покрив нестійкий, середня висота його в період найбільшого нагромадження (лютий) досягає
Відносна вологість повітря за рік дорівнює 60-70 відсотків, яка в теплий період зменшується до 40 відсотків.
== Природа ==
Рельєф району рівнинно-хвилястий. В геоморфологічному відношенні територія району знаходиться, в основному, на первинноакмулятивній рівнині [[Причорноморська низовина|Причорноморської низовини]].
Природна рослинність на території району лишилася на схилах, днищах балок та на незначних ділянках заплав рік, що використовуються як пасовища. Травяний покрив на схилах дуже зріджений і не завжди вберігає від ерозії. Тут зустрічаються типчина, тонконіг бульбистий, лобода татарська, тонконіг вузьколистий, пирій повзучий, люцерна, житняк, костриця овеча, молочай, чебрець, полин австрійський і такі однорічники як стоколос, гусятник малий, конюшина польова, вероніка весняна, роговик український. Влітку, коли злаки вигорають, у рослинному покриві переважає різнотрав'я, представлене найбільш ксерофітними видами - гвоздикою, віниччям розлогим, польовими волошками та полином.▼
▲Природна рослинність на території району лишилася на схилах, днищах балок та на незначних ділянках заплав рік, що використовуються як пасовища. Травяний покрив на схилах дуже зріджений і не завжди вберігає від ерозії. Тут зустрічаються [[типчина]], [[тонконіг]] бульбистий, [[лобода]] татарська, тонконіг вузьколистий, [[пирій повзучий]], [[люцерна]], [[житняк]], [[Типчак|костриця]] овеча, [[Молочайні|молочай]], [[чебрець]], [[полин]] австрійський і такі однорічники як [[стоколос]], гусятник малий, [[конюшина]] польова, [[Вероніка лікарська|вероніка]] весняна, [[Роговик (біологія)|роговик]] український. Влітку, коли злаки вигорають, у рослинному покриві переважає різнотрав'я, представлене найбільш [[Ксерофіти|ксерофітними]] видами - гвоздикою, [[Полин гіркий|віниччям]] розлогим, польовими [[Волошка розлога|волошками]] та
На днищах балок і на заплавах річок, де умови зволоження сприятливі для розвитку вологолюбивої рослинності, ростугь пирій повзучий, молочай лозовий, осока, тонконіг бульбистий, вузьколистий та інші. На засолених ґрунтах заплав ростуть солевитривалі рослини — кермек, астра солончакова, солянка.▼
▲На днищах балок і на заплавах річок, де умови зволоження сприятливі для розвитку вологолюбивої рослинності, ростугь пирій повзучий, молочай лозовий, [[осока]], тонконіг бульбистий, вузьколистий та інші. На засолених ґрунтах заплав ростуть солевитривалі рослини — [[кермек]],
Заболочені ділянки заплав вкриті зарослями [[очерет]]у, [[рогіз|рогози]] та осоки. На подових землях ростуть пирій повзучий, пирій подовий, осока, [[Гірчак (рослина)|гірчак]] подовий, молочай лозовий, спориш, [[ромашка]].
Природної деревної рослинності на Березанщині майже немає.
Рядок 74 ⟶ 70:
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.02.2007&rf7571=21817 Облікова картка району на сайті Верховної Ради України]
* [http://www.mykolayiv-oda.gov.ua/ua/publication/content/2014.html Відомості про район на сайті Миколаївської ОДА]
* [http://www.berezanka.com.ua
{{Березанський район|nocat=1}}
{{Миколаївська область}}
|