Березанський район: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Секіші (обговорення | внесок)
вікіфікація
Рядок 29:
}}
 
==Загальні відомості==
 
Територія '''Береза́нськогоБереза́нський райо́нурайо́н''' розташованарозташований ву південній частині [[Миколаївська область|Миколаївської області]] в зоні Південногопівденного Степустепу України. Районний центр - селище міського типу [[Березанка]] (4 163 чол). Територія району становить 1,38 тис.кв.км.
 
==Загальні відомості==
Районний центр - смт. [[Березанка]] (4 163 чол)
Район розташований біляна узбережжі узбережжя[[Чорне море|Чорного моря]]. Територія його витянутавитягнута з півночі на південь на 50 км та зіз заходу на схід на 30 км. Район розташований ву межах природних підзон:
 
- до степу Південногопівденного відноситься північна частина Березанського району.;
Територія району становить 1,38 тис.кв.км.
 
- до степу Сухогосухого - південна частина Березанського району.
Район розташований біля узбережжя Чорного моря. Територія його витянута з півночі на південь на 50 км та з заходу на схід на 30 км. Район розташований в межах природних підзон:
 
Район межує з [[Одеська область|Одеською областю]], [[Миколаївський район (Миколаївська область)|Миколаївським]], [[Веселинівський район|Веселинівським]] та [[Очаківський район|Очаківським]] районами Миколаївської області. З півдня територія району омивається водами Чорного моря, західне узбережжя омиває [[Тилігульський лиман]], південно-східне узбережжя омивається водами [[Березанський лиман|Березанського лиману]].
- до степу Південного відноситься північна частина Березанського району.
 
Прибережні смуги лиманів та самого Чорного моря перетинаються короткими, але широкими та глибокими [[Балка (яр)|балками]].
- до степу Сухого - південна частина Березанського району.
 
ВУ районі 1 селище міського типу і 49 сільських населених пунктів.
Район межує з Одеською областю, Миколаївським, Веселинівським та Очаківським районами Миколаївської області. З півдня територія району омивається водами Чорного моря, західне узбережжя омиває Тилігульський лиман, південно-східне узбережжя омивається водами Березанського лиману.
 
Прибережні смуги лиманів та самого Чорного моря перетинаються короткими, але широкими та глибокими балками.
 
В районі 1 селище міського типу і 49 сільських населених пунктів.
 
== Клімат ==
Клімат району континентальний, дуже теплий, посушливий. Середньорічна температура повітря - +9,2 С°. Тривалість безморозного періоду - 160-205 днів, вегетаційного - 215-225 днів.
 
Переважаючими вітрами в холодний період є північно-східні, в теплий - північно-західні, з середньорічною швидкістю 4,2-4,3 м/сек. В окремі роки, особливо ранньою весною, швидкість вітру набуває значної сили (понад 15 м/сек і більше). Інколи вітри переходять у пилові бурі, видуваючи ґрунт та пошкоджуючи сільськогосподарські культури. Число днів з сильним вітром 10-20 днів, а з пиловими бурями - 2 дні.
 
Сума опадів за рік - 340 мм. Найбільша кількість опадів випадає на червень, найменша - на березень. Основна частина опадів (70%) випадає в теплий період року, переважно у вигляді злив, які спричиняють полягання посівів, створення ґрунтової кірки і викликають водну ерозію ґрунтів.
 
Сніговий покрив нестійкий, середня висота його в період найбільшого нагромадження (лютий) досягає 3-6 см. Кількість днів зі сніговим покривом - 40-60. Промерзання ґрунту починаться в перших числах грудня і складає 38-43 см. Максимальна глибина промерзання - 120-140 см., мінімальна - 10-20 см. Повне розмерзання ґрунту спостерігаєгься у середині березня.
 
Відносна вологість повітря за рік дорівнює 60-70 відсотків, яка в теплий період зменшується до 40 відсотків.
 
== Природа ==
Рельєф району рівнинно-хвилястий. В геоморфологічному відношенні територія району знаходиться, в основному, на первинноакмулятивній рівнині [[Причорноморська низовина|Причорноморської низовини]].
 
Природна рослинність на території району лишилася на схилах, днищах балок та на незначних ділянках заплав рік, що використовуються як пасовища. Травяний покрив на схилах дуже зріджений і не завжди вберігає від ерозії. Тут зустрічаються типчина, тонконіг бульбистий, лобода татарська, тонконіг вузьколистий, пирій повзучий, люцерна, житняк, костриця овеча, молочай, чебрець, полин австрійський і такі однорічники як стоколос, гусятник малий, конюшина польова, вероніка весняна, роговик український. Влітку, коли злаки вигорають, у рослинному покриві переважає різнотрав'я, представлене найбільш ксерофітними видами - гвоздикою, віниччям розлогим, польовими волошками та полином.
 
Природна рослинність на території району лишилася на схилах, днищах балок та на незначних ділянках заплав рік, що використовуються як пасовища. Травяний покрив на схилах дуже зріджений і не завжди вберігає від ерозії. Тут зустрічаються [[типчина]], [[тонконіг]] бульбистий, [[лобода]] татарська, тонконіг вузьколистий, [[пирій повзучий]], [[люцерна]], [[житняк]], [[Типчак|костриця]] овеча, [[Молочайні|молочай]], [[чебрець]], [[полин]] австрійський і такі однорічники як [[стоколос]], гусятник малий, [[конюшина]] польова, [[Вероніка лікарська|вероніка]] весняна, [[Роговик (біологія)|роговик]] український. Влітку, коли злаки вигорають, у рослинному покриві переважає різнотрав'я, представлене найбільш [[Ксерофіти|ксерофітними]] видами - гвоздикою, [[Полин гіркий|віниччям]] розлогим, польовими [[Волошка розлога|волошками]] та полином[[полин]]ом.
На днищах балок і на заплавах річок, де умови зволоження сприятливі для розвитку вологолюбивої рослинності, ростугь пирій повзучий, молочай лозовий, осока, тонконіг бульбистий, вузьколистий та інші. На засолених ґрунтах заплав ростуть солевитривалі рослини — кермек, астра солончакова, солянка.
 
На днищах балок і на заплавах річок, де умови зволоження сприятливі для розвитку вологолюбивої рослинності, ростугь пирій повзучий, молочай лозовий, [[осока]], тонконіг бульбистий, вузьколистий та інші. На засолених ґрунтах заплав ростуть солевитривалі рослини — [[кермек]], астра[[айстра]] солончакова, солянка.
Заболочені ділянки заплав вкриті зарослями очерету, рогози та осоки.
 
Заболочені ділянки заплав вкриті зарослями [[очерет]]у, [[рогіз|рогози]] та осоки. На подових землях ростуть пирій повзучий, пирій подовий, осока, [[Гірчак (рослина)|гірчак]] подовий, молочай лозовий, спориш, [[ромашка]].
 
Природної деревної рослинності на Березанщині майже немає.
Рядок 74 ⟶ 70:
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.02.2007&rf7571=21817 Облікова картка району на сайті Верховної Ради України]
* [http://www.mykolayiv-oda.gov.ua/ua/publication/content/2014.html Відомості про район на сайті Миколаївської ОДА]
* [http://www.berezanka.com.ua "«Березанщина-онлайн"»]
 
{{Wikify}}
{{Березанський район|nocat=1}}
{{Миколаївська область}}