Литовська метрика: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Balik2 (обговорення | внесок)
Balik2 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 5:
Життя на цій території регламентувалося документами, що виходили передусім з великокнязівської канцелярії. Її архіви відомі нині під назвою «Литовська метрика» і належить до найінформативніших комплексних джерел з історії соціально-економічного розвитку і міжнародної політики не тільки [[Україна|України]], а й [[Білорусь|Білорусії]], [[Росія|Росії]], [[Литва|Литви]] та [[Естонія|Естонії]]. Хронологічний діапазон Литовської Метрики обіймає період з першої половини ХV ст. до 1794 р.
 
Система діловодства Великого Князівства Литовського з кінця ХІV ст., в основному, брала приклад з польської Коронної канцелярії, це чітко простежується, коли династична унія вперше об’єднала дві держави. Але, хочXоча престол польського короля і великого князя литовського займала, як правило, одна особа, існували окремі канцелярії – коронна і великокняжа.

Відповідно, канцелярські книги і архіви в цілому велись окремо з середини ХV ст. в обох канцеляріях стало регулярною практикою ведення книг, в які записувались офіційні копії більшості документів, виданих головною канцелярією і під канцелярієюпідканцелярією (під керівництвом канцлера і під канцлерапідканцлера відповідно). Звідси беруть початок паралельні комплекси книг, відомі, відповідно, як Литовська метрика (Асtа/Меtriса Маgni Dusatus Lithuaniae; Меtrуka Litewska) і Коронна метрика (Меtricа Regni Poloniae; Metryka Koronna).
 
Використовувалось поняття «метрика» в Литовському князівстві в якості технічного терміну для позначення актових книг чи ресурсів, куди записувались копії записів документів публічного й приватноправового характеру ХV-ХVІІІ ст., що вийшли з великокнязівської канцелярії й юридично оформлювали політичні та соціально-економічні стосунки між державою і суспільством, між різними верствами останнього. Канцелярські книги складають переважну частину архівного фонду «Литовська метрика», який на даний час знаходиться в Російському державному архіві давніх актів (ф. 389). Книги Литовської метрики (ЛМ) містять також записи документів, що надходили до великокнязівської канцелярії. Окрім того, до складу ЛМ входять архіви місцевих установ, фрагменти архівів намісницьких канцелярій, судових установ, приватних архівів і, нарешті, оригінальні грамоти, які раніше систематизувалися за воєводствами і зберігалися в літерних пакунках.
Спочатку, розділення на серії, подібно установленому Ганкевичем для Коронної метрики, для Литовської метрики проведено не було, хоч певне розрізнення в складі книг фіксувались. Коли, Коронний та Литовський архіви опинились в Санкт-Петербурзі, книги Литовської метрики були поділені за тим же принципом, що й Коронна метрика, але при цьому було допущено багато неточностей.