Тверді сплави: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shkod (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Shkod (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Inserti widia.jpg|thumb|Диск пилки із твердосплавними вставками на основі карбіду вольфраму]]
[[Image:Schneidplättchen aus Widia.jpg|thumb|Твердосплавні пластинки для різального інструменту]]
'''Тверді сплави''' — особливого класу зносостійкі матеріали з великою твердістю, що мало залежить від температури аж до 900—1150°С, у склад яких входять такі тугоплавкі елементи, як вольфрам, молібден, титан, хром та ін. Ці елементи утворюють з вуглецем, що входить в сплав, дуже тверді сполуки — [[карбід]]и.
* ''Спечені тверді сплави'' — композиційні матеріали, отримувані методом [[порошкова металургія|порошкової металургії]], що складаються з твердої керамічної сполуки, яка цементується металом або сплавом. Як керамічна сполука найчастіше використовуються карбіди вольфраму або титану, складні карбіди вольфраму і титана (часто також і танталу), карбонітрид титану, рідше - інші карбіди, борид і т. п. Як в'яжучі (цементуючі) метали зазвичай використовують кобальт, рідше - нікель, його сплав з молібденом, сталь. ▼
За способом отримання розрізняють:
* ''Литі тверді сплави'' — це сплави, що отримують методом плавки і литва. Прикладом може служити сплав WC - W<sub>2</sub>C. До литих твердих сплавів відноситься велика група сплавів, що напилюються або наплавляються на деталі механізмів і машин, котрі зазнають абразивного зносу, ерозії чи корозії, наприклад стеліти (сплави на кобальтовій основі), сормайти (твердий сплав на залізній основі), стелітоподібні (основа Ni) і багато ін. Їх застосування дозволяє в 2-4 (іноді в 10-20) рази збільшити термін служби швидкозношуваних деталей механізмів і машин, у тому числі автомобілів, сільськогосподарської техніки і т. д.▼
▲* ''Спечені (металокерамічні) тверді сплави'' — композиційні матеріали, отримувані методом [[порошкова металургія|порошкової металургії]], що складаються з твердої керамічної сполуки, яка цементується металом або сплавом. Як керамічна сполука найчастіше використовуються карбіди вольфраму або титану, складні карбіди вольфраму і
▲* ''Литі тверді сплави'' — це сплави, що отримують методом плавки і литва. Прикладом може служити сплав WC - W<sub>2</sub>C. До литих твердих сплавів відноситься велика група сплавів, що напилюються або наплавляються на деталі механізмів і машин,
== Властивості твердих сплавів ==
Рядок 10 ⟶ 12:
Сплави не проявляють помітної пластичної деформації при низьких температурах і мають велике значення [[Модуль пружності|модуля пружності]] (вище, ніж у всіх відомих в техніці матеріалів). Тверді сплави відрізняються дуже високою границею міцності при стискуванні. Значення границі міцності при згині і ударній в'язкості цих сплавів невеликі. Сплави володіють відносно високою теплопровідністю і електропровідністю, що наближається до електропровідності заліза і його сплавів. У хімічному відношенні тверді сплави є стійкими проти дії кислот і лугів, деякі сплави помітно не окислюються на повітрі навіть при 600-800°С.
== Класифікація металокерамічних твердих сплавів ==
За хімічним складом тверді сплави діляться на чотири основні групи:
* Одинкарбідні на основі WС-Со — вольфрамові (ВК), деякі марки містять невеликі добавки інших карбідів - ванадію, ніобію, танталу. Сплави цієї групи (наприклад, ВК3, ВК8) застосовуються при обробці крихких матеріалів: чавуну, бронзи та ін.
* Двокарбідні на основі WС-TiС-Со — титановольфрамові (ТК). Сплави другої групи (Т5К10, Т15К6 та ін.) призначені для обробки в'язкіших матеріалів: сталі, латуні.
* Трикарбідні на основі WС-ТiС-ТаС(NbС)-Со WС-TiС-Со — титанотанталовольфрамові (ТТК). Сплави третьої групи ( наприклад, ТТ7К12 ) використовують для грубої чорнової обробки сталевих поковок. Ці сплави мають вищу міцність, ніж сплави ТК.
* Сплави на основі TiС або Ti(СN) — безвольфрамові сплави (БВТС). Сплави цієї групи використовуються як здешевлений замінник матеріалів попередніх трьох груп. Ці ж матеріали використовуються у якості покриття для збільшення терміну служби твердосплавного інструменту. Застосовується чотири види таких покриттів TiN (нітрид титану), TiC (карбід титану), Ti(C)N (карбід-нітрид титану), і TiAlN (нітрид титану і алюмінію).
== Література ==
| |||