Ревбинці: відмінності між версіями

Назва, очевидно походить від імені першого поселенця Ревби, хоча існує ще одна версія, що ім'я першого поселенця
звали Ребрій. Винекло поселення на вільних військових землях, і першими його поселенцями були вихідці із запорізького реєстрового козацтва. Перша документальна згадка датується 1726 році, у царській жалуваній грамоті 1745р., виданій іркліївському сотнику Славую Требинському. Ревбинці входили до Іркліївського полку і були вільним військовим селом.

У 1910р. з 377 господарств 341 було козацьке, 27 селянських та інших станів. У селі проживало 1995 осіб з 1977
десятинами орної землі.З 1923р. Ревбинці увійшли до Іркліївського району і налічували 542 господарства з 2430 десятинами землі. Цього ж року була організована сільськогосподарська артіль "Червона нива", а 1929р. - 3 колгоспи:"Червона сім;я", "Вічне життя", "Нове життя", які у 1931р. об'єдналися в один "Перемога", що в 1933р. розділено на 2 - "Перемога" та ім. Кагановича. У 1937р. у селі почав діяти ФАП. Під час Великої Вітчезняної війни було мобілізовано 612 жителів села, 178 осіб загинуло на фронтах. Визволили село гвардійці 35-ї танкової бригади 3-го механізованого корпусу Степового фронту. 115 Фронтовиків відзначені урядовими нагородами. У пам'ять про загиблих встановлено обеліск Слави і пам'ятник солдату-визволителю. 112 осіб нагороджено медаллю "За доблесну працю у Великій Вітчезняній війні".

У серпні 1950р. колгосп с.Ревбинці укрупнено в одне господарство - колгосп ім.Щорса, з 2000р. КСП ім.Щорса
реорганізовано в СТОВ ім.Щорса. Господарство має зарновий та м'ясно-молочний напрям.

Діють Будинок культури на 350 місць, дошкільний заклад, НВК, ФАП, відділення зв'язку, філія Ощадбанку,
історико-краєзнавчий музей(1200 експонатів) та зала бойової слави.

Село електрифіковано та газифіковано, забезпечено водопостачанням; жителів обслуговує телефонна станція
на 150 номерів.