Лужицькі мови: відмінності між версіями

Як приклад наводиться уривок зі спогадів нижньолужицької письменниці Міни Віткойц (Mina Witkojc, 1893–1975; приклад узято з брошури К. К. Трофимовича «Серболужицкий язык», Минск: Университетское, 1989, с. 53).

 

Glucny, chtož jano na to dobre spomina! Z dobrych spomnjeśow rosćo nowa moc.

 

Weto njeběšo to dowěrjone źěło rowno lažke za mnjo, juž togodla nic, až jo to wu nas mjaz serbskimi luźimi něco kradu nowego, až se žeńska na take źěło dajo, a to žeńska z chudeje swojźby, njeznatego měnja, mimo kuždego takego porucenja, ak młogemu drugemu tu drogu doprědka wurownajo. Ale ja som kśěła našej serbskej maminej rěcy a našomu serbstwu słužyś a z tym tek tomu duchnemu žywjenju mjazy nami, a běch teje mysli, až to wenkowne jo pśi tom wšojadno — wšojadno, chto jo cyni, gaž jano se stanjo z dobreju wolu a cysteju lubosću k tej wěcy.

 

Zbožowny, štóž so jenož na to dobre dopomina! Z dobrych dopomnjenkow rosće nowa móc.

 

Dowěrjene dźěło pak tola runje lochke za mnje njebě, hižo tohodla nic, dokelž je to pola nas mjez serbskimi ludźimi něšto cyle nowe, zo so žona do takjeho dźěła da, a to žona z chudeje swójby, njeznateho mjena, bjez kóždeho tajkeho doporučenja, kiž někotremužkuli druhemu puć doprědka runa. Ale chcych našej serbskej maćernej rěči a našemu serbstwu słužić a z tym tež duchownemu žiwjenju mjez nami a myslach sebi, zo je to zwonkowne při tym wšojedne — wšojedne, štó jo čini, hdyž jenož so z dobrej wolu a čistej lubosću k wěcy stanje.

 

Щасливий, хто згадує лише про добре! З добрих спогадів росте нова міць.

 

Тому не була та довірена праця якраз легкою для мене, вже хоч би через те, що то в нас, серед сербських людей, щось зовсім нове, щоб жінка вдалася до такої справи, та ще й жінка з убогої родини, незнаного роду, крім жодного такого доручення, яке багатьом іншим той шлях вирівняє наперед. Але я хотіла служити нашій сербській материнській мові та нашому сербству, а разом із тим і духовному життю серед нас, та була тієї думки, що ззовні це при тому все одно — все одно, хто це робить, коли тільки робиться воно з доброю волею та чистою любов’ю до цієї справи.

 

<small>''Serbskego Casnika'' — «Лужицькосербської газети»: прикметник ''serbski'' відноситься саме до лужицьких сербів; для означення південнослов’янського народу та мови використовується прикметник ''serbiski''; ''casnik'' нижньолужицькою «газета», від слова ''cas'', «час». Треба зауважити, що у верхньолужицькому перекладі наведено оригінальну нижньолужицьку назву (верхньолужицькою було б у родовому відмінку не «Serbskego», а «Serbskeho» и не «Casnika», а «Časnika»).</small>

 

 

{{Шаблон:Слов'янські мови}}

 

[[Категорія:Західнослов'янські мови]]

[[Категорія:Лужицькі мови]]

 

[[af:Sorbies]]

[[li:Sorbisch]]

[[mk:Лужички јазици]]

[[nds:Sorbsch]]

[[nl:Sorbisch]]