Шульману-ашаред V: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Секіші (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Секіші (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
На початку правління Шульману-ашаред відвідав Вавилон де коронувався як вавилонський цар, але потім йому довелося придушувати повстання в Ізраїлі та [[Фінікія|Фінікії]]<ref>Ассирійці були такі сучі сини, що повстання спалахували кожного разу коли помирав старий цар і з'являлася хоч якась надія скинути їх ярмо.</ref>. При одному наближенні ассирійського війська більшість фінікійських міст покорилися і лише Тір продовжив боротьбу. Шульману-ашаред обложив місто — розпочалася довга, п'ятирічна облога яка тривала усе його правління оскільки не маючи свого флоту ассирійці не могли блокувати розташований на острові Тір з моря. Тим часом ізраїльський цар Осія, сподіваючися, що вороги зв'язані облогою відмовився виплачувати данину Шульману-ашареду і відправив до Єгипту послів з проханням про допомогу. Але Єгипет вирішив не зв'язуватися з найсильнішою державою регіону, тож коли в 724 році Шульману-ашаред посунув свої війська на Ізріїль то Осія кинувся вимолювати прошення в царя обіцяючи виплатити данину аби лише вберегти свою землю від спустошення. Ассирійці кинули ув'язнили Осію і обложили столицю його царства — Самарію. Оскільки облоги затяглася, то цар залишив частину військ продовжувати їх, а сам повернувся до Ассирії. Облога тривала три роки, але ассирійцям так і не вдалося захопити Самарію за життя Шульману-ашаред<ref>Це зробив уже Шаррукін II, щоправда існує версія, що насправді йому це вдалося ще в кінці правління попердника, але пізніше він зумисне переніс цю подію на пізніше, аби в хроніках його правління починалося з перемоги.</ref>.
У внутрішній політиці Шульману-ашаред вирішив стати абсолютним владикою і спробував ліквідувати привілеї стародавньої столиці [[Ашшур (місто)|Ашшура]], а також [[Вавилон]]а, [[Ніппур]]а, [[Сіппар]]а та обкласти податками їх жителів у тому числі храми. справа у тому, що стародавні міста Межиріччя традиційно користувалися самоуправлінням не платили податки і були звільнені від військової служби. Усе це дозволяло їм бути досить незалежними від царської влади. З іншого боку цар спирався на армію в яку після реформи [[Тіглатпаласар III|батька]] Шульману-ашареда допустили представників низів суспільства. Ці люди повністю залежні від царя і усім йому зобов'язані підтримували як завойвницьку політику так і деспотичні претензії свого владики. Але невдоволені реформами жителі стародавніх міст і перш за все знать організували заколот і скинули та вбили царя і поставили замість нього [[Шаррукін II|Шаррукіна II]] який в своїх надписав засуджував попередника виставляючи його як порушника привілеїв священних міст святотатцем. В пізньовавилонському «Повчанні» датованому [[Дьяконов Ігор Михайлович|Дьяконовим]] приблизно 700 роком до нашої ери Шульману-ашаред V наводиться як приклад негідного царя.<ref>В. К. Афанасьева АККАДСКАЯ (ВАВИЛОНО-АССИРИЙСКАЯ) ЛИТЕРАТУРА</ref>
Слід відзначити, що у створеній ассирійськими царями державі власне Ассирія складала лише незначну частину, меншістю були і самі ассирійці. Більшість населення складали [[арамеї]]. За часів Шульману-ашареда V роль арамеїв та їх мови зросла на стільки, щор навіть офіційні надписи почали робитися двома мовами<ref>Тобто дублювалися арамейською.</ref>.
| |||