Ашшур-назір-апал II: відмінності між версіями

На початку свого правління Ашшур-назір-апал здійснив кілька походів у месопотамські степи проти [[Арамейці|арамейських]] племен яких змусив підкоритися собі. Війна велася з надзвичайною навіть як для ассирійців жорстокістю — полонених саджали на палю, здирали з живих шкіру тощо<ref>Щоправда з ассирійцями важко сказати, що саме було для них незвичним — вони були рідкісними недолюдками і різниця тут хіба в масштабах.</ref>. Також ходив походами у верхів'я Великого і Малого Забів, а також до витоків [[Тигр (річка)|Тигру]] в країну [[Урарту|Наїрі]] де захопив багату здобич та рабів. 879 року до нашої ери ассирійські війська перейшли [[Євфрат]] і захопили багате місто Каркемиш. 876 року армія на чолі з царем перетнула Євфрат і вдерлася до Сирії. Ніхто з місцевих правителів не наважився вийти на бій. Фінікійські міста — [[Тір]], [[Сидон]], [[Бібл]] и [[Арвад]] змушені були відкупатися від Ашшур-назір-апала даниною. Цар зі своїм військом пройшов долиною [[Оронт]]у, перетнув гори [[Аман]]у і вийшов до Середземного моря у водах якого за давнім звичаєм омив свою зброю про що розповів у надписі біля річки Нахр-ель-Кельб. На берегах Оронту була збудована фортеця. З цього походу ассирійці привезли ведичезну здобич і угнали десятки тисяч людей.