Альбіон Смол: відмінності між версіями

11 байтів додано ,  11 років тому
 
Альбіон Смол розглядає інтерес як головну одиницю соціологічного дослідження: поняття інтересу, на його думку, покликане відіграти в соціології ту саму роль, яку поняття «атом» відіграло у фізиці. Все соціальне життя в кінцевому підсумку полягає «в процесі розвитку, пристосування та задоволення інтересів».
 
Смол досить туманно визначає інтерес як «незадоволену здатність, відповідну нереалізованої умові і спрямовану на таку дію, яка реалізує зазначену умову». Найбільш загальними класами інтересів Смол вважає такі шість: здоров'я, добробут, спілкування, пізнання, красу та справедливість. Інтерес має два аспекти: суб'єктивний – бажання; і об'єктивний – те, в чому відчувається потреба, «бажана річ». Соціальні явища загалом, згідно зі Смолом, являють собою результат взаємодії трьох основних чинників: 1) природи; 2) індивідів; 3) інститутів, або способів асоціації між індивідами».
 
Соціальні явища загалом, згідно зі Смолом, являють собою результат взаємодії трьох основних чинників: 1) природи; 2) індивідів; 3) інститутів, або способів асоціації між індивідами».
 
З усіх соціал-дарвіністських теорій у соціології теорія Смола містить у собі найменше специфічних рис [[Соціальний дарвінізм|соціал-дарвінізму]]. Хоча Смол вважав біологічні [[Аналогія|аналогії]] в соціальній науці одним з неминучих етапів розвитку, він пов'язував подальший прогрес соціології з переходом від біологічних аналогій до безпосереднього аналізу реальних соціальних процесів.
Конфлікт для Смола не був універсальним чинником соціального життя. Він трактував його як одну з форм взаємодії людей, яка домінувала головно на ранніх етапах історичного розвитку.
Конструкції Смола позбавлені концептуальної строгості: аналізуючи величезну кількість понять («[[асоціація]]», «соціальний процес», «фізичне середовище», «духовне середовище», «суб'єктивне середовище», «соціальні функції», «соціальні цілі», «соціальні сили», «цінності», «оцінки»), він не прагнув пов'язати їх у єдину систему.
 
У методологічній частині теорії Смола істотне місце займає наголос не неодмінності комплексного підходу до соціальних фактів, але ця думка не проводилася ним достатньо чітко і послідовно. У науковому дослідженні Смол виділяв чотири фази: описову, аналітичну, оцінну та конструктивну. Остання фаза прояснює погляд Смола на покликання [[Соціологія|соціології]]. На його думку, наука не повинна утримуватися від [[Оціночне судження|оцінних суджень]] – навпаки, це її пряме завдання. Соціологія, вважає Смол, повинна мати практичне застосування в «соціальної технології». Звідси політичний реформізм Смола, котрий критикував з буржуазно-ліберальних позицій найбільш явні вади [[Капіталізм|капіталістичного суспільства]].
 
Концепції Смола не справили скільки-небудь істотного впливу на розвиток американської соціології, проте він відіграв велику роль у справі її [[Інституціоналізація|інституціоналізації]].