Леон Василевський: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Balik2 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Balik2 (обговорення | внесок) |
||
Рядок 5:
== Біографія ==
Рано зацікавився україністикою, зокрема українською літературою, історією. Читав заборонену в Росії львівську газету «Діло»,
дозволений часопис «Зоря», стежив за укр. літературним рухом.<br>
Перекладав на польську мову окремі літературні твори укр. письменників, робив огляди укр. видань для польської преси.
Відвідував т-во галицьких студентів у Петербурзі «Січ». <br>
1893 переїхав до Львова, де упродовж року навчався на філос. ф-ті ун-ту, вивчав історію під керівництвом Л. Фінкла та Т. Войціховського. Слухав лекції О.Огановського. У Львові познайомився з І.Франком, М. Павликом, зустрічався із М. Кордубою, Б. Лепким. Відвідував засідання НТШ та т-ва «Руська Бесіда». Багато друкувався. <br>
Восени 1894 виїхав до Чехословаччини для навчання у Празькому ун-ті. Навчався під керівництвом проф. Т.Масарика. 1895 видав у Празі польською мовою брошуру М. Драгоманова про ставлення соціалістів до релігії. <br>
1898–1902—редактор часопису «Przedswiat» у Лондоні. <br>
З 1902 жив у Кракові. Співпрацював з журналом «Украинская жизнь» (Петербург). Активний діяч Польської соціалістичної партії. <br>Протягом 1924–1936 очолював Ін-т Дослідів Національних Справ. Пропагував ідею спільного фронту народів, поневолених Росією, та тісної співпраці між поляками і українцями.<br>
У 1918–1919—міністр закордонних справ Польщі, в 1920–1921 — посол в Естонії. З 1929—редактор газети «Niepodleglosc». <br>
Автор ряду праць, присвячених Україні.
У книжці «Україна та українська справа» (польською мовою, [[Краків]], [[1912]]) подав [[бібліографія|бібліографію]] [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]], висвітлив його участь у [[Кирило-Мефодіївське товариство|Кирило-Мефодіївському братстві]] та зв'язки з [[Польські письменники|польськими письменниками]] — політичними в'язнями. В праці «Східні окраїни» (польською мовою, [[Варшава]]-Краків, [[1917]]) у розділі «Україна» високо оцінив роль Шевченка як великого народного [[поет]]а. Друкувався у двомісячнику [[Справи Народовосьцьове|«Sprawy Narodowościowe»]].
| |||