Сергійчук Володимир Іванович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Володи́мир Іва́нович Сергійчу́к''' (* [[13 березня]], [[1950]]; [[Прибережне (Ружинський район)|Пустоха]], [[Житомирська область]]) - — український [[історик]], [[політик]], [[письменник]], [[професор]], директор Центру українознавства Київського національного університету імені Т.  Г.  Шевченка (2000-2007 2000—2007 рр.), академік Академії наук Вищої школи України.
 
В 1982 захистив кандидатську дисертацію на тему «Народна армія на Україні в роки визвольної війни 1648 - — 1654 (організація, озброєння, забезпечення)», а в 1992 - — докторську «Українське козацьке військо в другій половині ХVI - — середині ХVIІ ст.». Досліджує проблеми історії України, зокрема українського козацтва, розселення українців у світі, національних меншин в Україні, діяльності ОУН-УПА, внеску українців у розвиток світової науки і культури.
Автор численних публікацій у періодиці.
 
== Життєпис ==
Народився 13 березня 1950 року в селі Пустоха (зараз село [[Прибережне (Ружинський район)|Прибережне]], Ружинського району, Житомирської області. Українець. Батько Іван Мусійович (1916-19891916—1989) - — колгоспник, мати Явдоха Федорівна (1914-20071914—2007) - — колгоспниця, дружина Тетяна Григорівна (1955) - — фармацевт, син Богдан (1972) - — дипломат, син Григорій (1980) - — молодший науковий працівник Інституту соціальної і політичної психології, дочка Тетяна (1982) - — кореспондент Українського радіо.
 
Вчився в [[КНУ|Київському університеті імені Т.Шевченка]], на факультеті журналістики (1967-72), в Українській сільськогосподарській академії (1973-19771973—1977, заочне навчання).
 
1972-87 - — літпрацівник, завідувач відділу, редакції газети «[[Сільські вісті]]». З 1987 - — асистент, старший викладач, доцент, професор, Київського університет імені Т.Шевченка. Академік [[АНВШУ]] (1996).
 
Лавреат премії СЖУ (1992), фонду імені Івана Мазепи (1995). В січні 2007 отримав орден "«За заслуги"» III ступеня, 23 лютого 2010 року Президент України [[Віктор Ющенко]] підписав указ про нагородження Хрестом Івана Мазепи.
 
== Твори ==
Рядок 20:
* «ОУН-УПА в роки війни» (1996)
* «Армія Богдана Хмельницького» (1996)
* «Наша кров - на своїй землі» (1996)
* «Уся правда про єврейські погроми» (1996)
* «Як нас морили голодом» (1996)
* «Богдан Хмельницький та його старшина» (1996)
* «Трагедія українців в Польщі» (1997)
* «Погроми в Україні. 1914 - 1920» (1998)
* «Десять буремних літ. Західноукраїнські землі в 1944 - 1953 роках» (1998)
* «Українська соборність» (1999),
* «Депортація поляків з України» (1999)
* «Симон Петлюра і єврейство» (1999)
* «Правда„Правда про "«золотий вересень"» 1939-го»го“ (1999)
* «Українізація Росії» (2000)
* «Радянські партизани проти ОУН-УПА» (2000)
* «Новітня каторга» (2001)
* «Український Крим» (2001)
* «Нескорена церква. Подвижництво греко-католиків у боротьбі за віру і державу» (2001)
* «У боротьбі за рідну віру римо-католики України завжди були несхитними» (2001)
* «Неусвідомлення України» (2002)
* «Трагедія Волині» (2003)
Рядок 42:
* «Самі себе звоювали» (2003)
* «Дмитро Вишневецький» (2003)
* «Переяславська рада - трагедія України і програш Європи» (2003)
* «Симон Петлюра» (2004)
* «Український здвиг: Закерзоння. 1939-19471939—1947» (2004)
* «Український здвиг: Волинь. 1939-19551939—1955» (2005)
* «Український здвиг: Прикарпаття. 1939-19551939—1955» (2005)
* «Український здвиг: Поділля. 1939-19551939—1955» (2005)
* «Український здвиг: Наддніпрянщина. 1941-19551941—1955» (2005)
* «Тавруючи визвольний прапор. Діяльність агентури та спецбоївок НКВС-НКДБ під виглядом ОУН-УПА» (2006)
* «Що дала Україна світові» (2008 - — українською і турецькою мовами, 2009 - — англійською)
* «Трагедія Волині. Причини й перебіг польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни» (2009)
* «В обороні української правди» (2010)