'''Рома́н соціа́льно-побуто́вий''' — основний різновид [[реалізм|реалістичного]] [[роман (жанр)|роману]].<br/>Для нього характерна ідеологізація приватного життя, побуту персонажів. Письменники-реалісти, передовсім [[французька література|французькі]] реалісти [[Стендаль]], [[Бальзак Оноре Деде|О. де Бальзак]], Г. [[Флобер Гюстав]], [[англійська література|англійські]] [[Чарльз Діккенс|Ч. Діккенс]] і В. [[Теккерей]] — розсувають [[сюжет]]ні рамки й до особистісного, долучають сцени й епізоди, що охоплюють життя усього суспільства та епохи. Соціально-побутовий роман часто відтворює конфлікт між людиною та суспільством і в такий спосіб намагається розв'язати його або констатує неможливість усунення конфлікту ([[Тургенєв Іван Сергійович|І. Тургенев]], [[Толстой Лев Миколайович|Л. Толстой]], [[Іван Нечуй-Левицький|І. Нечуй-Левицький]], [[Панас Мирний]] та ін.).<br/>Це майстерно змальовано й у соціально-побутовому романі [[20 століття|20]] ст. ([[Дж. Лондон]], [[Генріх Манн|Г. Манн]], Е.-М. [[Ремарк]], [[Гемінґуей Ернест Міллер]], А. [[Моравіа]], [[Арагон Луї|Л. Арагон]], М. [[Шолохов Михайло]], Б. [[Болеслав Прус]], [[Івашкевич Ярослав|Я. Івашкевич]], К. [[Чапек]], У. [[Самчук Улас]], [[Михайло Стельмах|М. Стельмах]] та ін.). Сьогоднішній соціально-побутовий роман здебільшого набуває рис психологічного роману («Сестри Річинські» І. [[Вільде Ірина]]).
