Іллінський скит: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Іллінський скит''',
== Історія ==
Насельники обителі належать до братства [[Монастир Пантократор|монастиря Пантократор]].▼
У XVIII ст. було звернено особливу увагу на Афон, як на спокійне місце життя і подвигу. І на землях [[Монастир Пантократор|Пантократового монастиря]] постає чисто український Скит святого пророка Іллі або, так званий, Іллінський козачий чи запорізький.
Цей скит заснований ієромонахом [[Паїсій Величковський|Паїсієм Величковським]] (1722—1794), уродженцем [[Полтава|Полтави]]. До Паїсія почали сходитися ченці, переважно українці, а й частково молдавани. На Афон потроху стали прибували емігранти, козаки з колишньої армії гетьмана [[Іван Мазепа|Мазепи]], бажаючи в молитві й подвигу дожити свого віку. Невдовзі Паїсій змушений був просити в Пантократового монастиря просторішого приміщення, — і йому віддали порожню келію [[Ілля (пророк)|св. пророка Іллі]]. Це було в [[1746]] р. і відтоді на Афоні постав Іллінський козачий український Скит. Тут великий старець Паїсій переклав з грецької «[[Добротолюбіє]]» та твори засновників християнської [[аскеза|аскези]].
До 1992 року в скиту проживали п'ятеро російських ченців. ▼
▲
[[Категорія:Афон]]
| |||