Аристократія: відмінності між версіями

Склад, принципи створення вищих органів державної влади та їх співвідношення відрізняються в різних аристократіях. Наприклад, в [[Спарта|Спарті]] влада знаходилась в руках двох [[царі Спарти|царів]], які обирались народними зборами [[герусія|герусії]] (Ради старійшин) та ефорів[[ефор]]ів. В Римі члени сенату[[сенат]]у призначались цензором з числа колишніх посадових осіб та представників знатних родин; зі знаті створювались «виборні» магістрати (консули, претори, цензори та еділи). В Карфагені[[Карфаген]]і реальну владу мали 2 виборних суффети та виборна Рада старійшин. В Новгороді та Пскові міським патриціатом створювалась Рада правителів ({{lang-ru|Совет господ}}).

В аристократичній формі правління [[народні збори]] мали дуже невеликі повноваження і відігравали незначну роль. Населення не приймало активної участі в державному житті. Вибори мали, в значній мірі, фіктивний характер, а посадові особи були представниками знаті (спіріатів в Спарті, патриціїв в Римі, патриціата в середньовічних республіках).