Парадокс Ейнштейна — Подольського — Розена: відмінності між версіями

'''Парадокс [[Альберт Ейнштейн|Ейнштена]] — [[Подольский Борис Яковлевич|Подольского]] — [[Розен Натан|Розена]]''' (парадокс ЕПР) — уявний [[експеримент]], який мав на меті довести неповноту [[квантова механіка|квантово-механічного]] опису об'єктів за допомогою [[хвильова функція|хвильових функцій]] за рахунок доведення існування можливості [[вимірювання]] параметрів об'єкту непрямим способом, тобто не справляючи на нього безпосереднього впливу.

Основою математичного апарату [[квантова механіка|квантової механіки]] є твердження, що стан системи може бути описано заздалегідь відомою функцією, яка має назву [[хвильова функція|хвильової функції]]. [[Квадрат (функція)|Квадрат]] модуля цієї функції визначає розподіл ймовірностейімовірностей отримання різних значень аргументів у процесі [[вимірювання]]. Процес вимірювання в квантовій механіці, на відміну від [[класична механіка|класичної]], має суттєву особливість — він впливає на сам об'єкт, та цей вплив принципово не може бути нескінченно малим. Така властивість вимірювання логічно пов'язана з тим, що динамічні характеристики об'єкта стають визначеними лише в результаті самого процесу вимірювання. Вимірювання змінює хвильову функцію об'єкту, вона стає відмінною від нуля лише для одного з усіх можливих значень.