Мосяжництво: відмінності між версіями

Народне мосяжництво дало сильний поштовх, стало джерелом творчості для професійних [[художник|художників]] і [[ювелір|ювелірів]] початку ХХ ст. Зокрема, перегляд традиційних уявлень суспільства про ювелірні вироби в руслі пошуків нового стилю реалізувала у своїй творчості [[Кульчицька Олена Львівна|О. Кульчицька]]. Декор і форми виконаних художницею ювелірних виробів (брошок, кулонів, поясів, емалевих плакеток і шкатулок) засвідчують глибоке вивчення та творчу інтерпретацію форм, орнаментів, колориту гуцульських народних виробів. Наприкінці ХХст. форми народного мосяжництва стали основою творчості українця з [[Америка|Америки]] [[Любарт Ліщинський|Любарта Ліщинського]]. У згардах, намисті, браслетах він застосовує техніку [[латунне лиття|латунного лиття]], [[Смальта|смальту]], [[венеційське скло]].<br />

 

 

== Джерела ==