Відмінності між версіями «Козацьке коло»

стильові правлення
(стильові правлення)
'''Козацьке коло''' ('''козачий круг''') — основа [[життя]] і громадського [[управління]] [[козаки|козаків]], як [[донські козаки|донських]] так і [[запорозькі козаки|запорозьких]],яка існувала в [[степ]]у з давніх давен{{fact}}. Козацький круг іншими словами це козача [[рада]]{{fact}}, зібрання всіх вільних дорослих [[чоловік]]ів ([[козак]]ів) тої чи іншої місцевості чи населеного пункту. Козацький круг (громада) вирішував всі питання козацького життя і його рішенням мусіли всі підпорядковуватись. На козачому крузі обирали і затверджували [[отаман]]ів, священнослужителів, приймали послів, вирішували спірні [[питання]], укладали і розривали [[шлюб]]и і т. д{{fact}}.
 
[[Аналог]]ами козацького кола в різні часи можна вважати такі суспільні [[інститут]]и як [[народні збори]] у [[Греція|Греції]] та [[Рим]]і, народне [[віче]] на [[Київська Русь|Русі]], сільські сходи нав Україні і в Росії, християнську церкву ([[коло віруючих]], слово спільного походження зі словами circle і [[цирк]]), церковні і земські [[собор]]и (зібрання), [[кагал]]и і [[синагога|синагоги]] (грец. зібрання) у старожитніх єврейських громадах до XIX століття тощо{{fact}}.
 
Серед пам'яток козачого [[звичаєве право|звичаєвого права]], в яких розглядається поняття кола і які дійшли до наших днів важливе місце належить Завітам Ігната, записаному звичаєвому праву козаків-некрасовців, які у XVIII столітті перейшли в підданство Османської імперії.
== Козачий круг і [[освіта]] ==
 
Потреба у старих мала різні прояви. Але головним було те, що головною умовою виживання козаків в складних умовах навколишньої дійсності було потрібно накопичувати, аналізувати і засвоювати досвід попередніх поколінь. Саме в цій сфері були задіяні функції старих людей (на Січі — січових дідів). Все життя козака від колиски і до гробу було напруженим і невпинним навчанням. Спочатку козачок, а потім молодий і навіть не дуже молодий козак дуже уважно слухав старших і засвоював їх життєвий досвід і досвід їх попередників, збережений і донесений до нового покоління у думах і піснях, казках і переказах. По мірі появи власного досвіду і самі козачата ставали вчителями, навчаючи тих, хто був молодший за них, і так далі. Від успішного засвоєння досвіду своїх попередників, від розуміння справжніх причин їх успіхів і невдач в дуже великій мірі залежали власні успіхи і невдачі, а часто і саме життя козака. Хто погано вчився, того часто вбивали в першому ж бою. Всі стандартні і нестандартні ситуації, в яких опинялись їх батьки, діди, прадіди на війні, на полюванні, в побутових ситуаціях — вивчались, запам'ятовувались і були чудово відомі їх внукам і правнукам. Вони місяцями програвали ці ситуації, неспішно рухаючись побезмежними безмежним просторампросторами Євразії. Проходячи кіньми дороги вони не співали, а «грали» свої неповторні пісні. Але самі ці пісні і перекази з'являлись на світ і отримували право на подальше життя в більшості випадків на посиденьках в колі старих дідів.
 
== Посилання ==