Плетіння: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
стильові правлення
Рядок 1:
 
 
[[Зображення:Сучасний лозопліт 1980-і рр.jpg|thumb|200px|''Сучасний український майстер плетіння з лози, 1980-і рр.'']]
[[Зображення:Португальський лозопліт.jpg|thumb|200px|''[[Португальці|Португальський]] лозопліт'']]
 
'''Плетіння''' — [[ремесло]] з виготовлення господарсько-побутових та художніх виробів з різноманітної еластичної сировини. НаВ Україні має багаті й давні традиції, особливо на Поліссі.
 
== Сировина ==
Рядок 26 ⟶ 24:
== Плетіння з кори дерева ==
 
У другій половині XIX ст. [[лозоплетіння]] на [[Полісся|Поліссі]] набуло широкого розвою. Крім зазначених речей, почали виготовляти дорожні корзини та козуби, легкі дачні меблі, дитячі візочки, [[іграшки]] тощо. Кора при цьому звичайно знімалася. Залежно від конкретних виробів лозини використовували круглі або стругані чи розщеплені уздовж, у природному або пофарбованому вигляді. Почуття міри у доборі кольорової гами (переважали [[білий колір|білий]], [[рожевий колір|рожевий]], [[зелений колір|зелений]] кольори, іноді [[жовтий колір|жовтий]] та [[фіолетовий колір|фіолетовий]]) свідчило про певну витонченість смаку [[ремісник]]ів. У [[лісостеп]]овій зоні значне поширення мало плетіння з [[солома|соломи]]. Використовувалися звичайно житня або пшенична солома, яку заготовляли під час наливання колосся, та [[солома]] стиглого [[овес|вівса]]. Ці матеріали мали приємний золотаво-блискучий колір. З них плели передусім дуже популярні в цьому регіоні головні убори — [[бриль|брилі]]. Використовуючи також розколоті лозини, лико чи мотузки, виготовляли солом'яні сіяники, плетінки (кадовби, солом'яники) для зберігання зерна й інших продуктів, одягу тощо. Кошики та сумки плели ще з рогози. У [[Українські Карпати|Карпатах]] та на Поліссі було поширене плетіння з вузьких смужок вичиненої або сиром'ятної [[шкіра|шкіри]] — кінської збруї та ряду побутових речей. З пофарбованих [[вовна|вовняних]] ниток повсюдно плели різнокольорові, часто вкриті орнаментом пояси. НаВ Україні було відомо кілька технік плетіння, найбільш поширені а них — спіральна і хрестоподібна. Менше застосовувалися складніші квадратна та рядова техніки. З кінця XIX ст. поширилося П. ажурною та вірьовочною техніками. Вироби українських майстрів плетіння відзначалися чистотою і тонкістю роботи. Після певної перерви, що була зумовлена нігілістичним ставленням до кустарної промисловості взагалі, в останні десятиліття попит на плетені вироби відчутно зріс. Як витвори прикладного мистецтва вони користуються широкою популярністю.
 
== Література ==