Вікіпедія

Телефонний зв'язок: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м взаємовключені категорії
стильові правлення
Рядок 7:
 
== Історія розвику телефонії в Україні ==
НаВ Україні вперше встановлено телефонний зв'язок у містах: [[Одеса]] (1882), [[Львів]] (1884), [[Київ]] (1886), [[Харків]] (1888);
* перший міжміський телефонний зв'язок між Одесою і Миколаєвом, згодом Харковом і Катеринославом (1910—1912);
* перший сільскій телефонний зв'язок 1899 в Лебединському повіті Харківської губернії.
Рядок 49:
В подальші роки модернізація продовжувалась. В 1904-1912 роках ємність кабельних мереж зросла до 4000 пар, а ємність станції до 4200 номерів. Покращилась, також, і якість зв'язку. Але попереду очкували нові ускладнення - попит на телефонній зв'язок значно перевищував технічні можливості телефонної мережі і вже в 1912 році всі ємності були вже задіяні та технічні можливості для розвитку вичерпано. На той час телефонна щільність складала 0,9 телефонів на 100 киян.
Новим етапом розвитку електрозв'язку було закладення фундаменту нового приміщення Міської телефонної мережі, замість старого за тією ж адресою. Сталося це 12 липня 1912 року. Слід зазначити, що ця будівля стоїть і досі та розміщується там [[Державна Радіокомпанія України]].
Роботу з реконструкції приміщення було закінчено в 1914 році, в жовтні. Незабаром якість зв'язку поліпшилась та й попит значною мірою був забезпечений. В цьому ж році телефонна щільність вже склала 1,6 апарати на 100 мешканців Києва. Киян тоді було всього 261 тисяча, а телефонів в мережі - 4178. Наступними роками телефонна галузь розвивалась досить повільно та кволо - громадянська війна не сприяла розвитку та й телефонне господарство до 1919 року не мало єдиного органу управління, а знаходилось під керуванням різних установ та приватних осіб. За роки першої п'ятирічки кількість абонентів Києва зросла з 5467 до 8416. Останній показник міг бути і більшим, але в 1930 році монтована ємність центральної телефонної станції була повністю задіяна і в Києві наступив, так званий "телефонний голод", коли нові абонентські запити не задовольнялись. Щоб якось вийти проблемної ситуації, управління телефонної мережі прийняло рішення про будівництво підстанцій. В 1931 році в експлуатацію було здано дві телефонні підстанції ручного обслуговування системи ЦБ. Підстанцію ємністю 300 номерів було змонтовано на вул. Червоноармійська, та іншу - на вул. Грушевського. Але такі заходи не дали очікуваного результату - попит значно перевищував можливості мережі. В 1926 році в Києві радіопередача транслювалась потелефонними телефонних дротахдротами. Мережа радіопередачі дуже швидко зростала та заважала телефонному зв'язку. Тільки з 1930 року радіопередача проводилась вже за допомогою окремої трансляційної мережі. З такими заходами зменшилась кількість перешкод на лінії.
 
==== Розвиток телефонії в статусі столиці України ====
Рядок 63:
 
Лише після визволення Києва 6 листопада 1943 року в столиці були змонтовані підстанції ручного обслуговування типу ЦБ ємністю 200 та 300 номерів. В січні 1944 року запрацювала ручна телефонна станція ЦБ ємністю 1000 номерів. Одночасно монтувалась АТС машинної системи на 4 тисячі номерів, яка була здана в експлуатацію в тому ж році 24 серпня. А в січні 1945 року вже розвернулось будівництво АТС декадно-крокової системи.
З введенням в дію з 1946 по 1948 рік трьох районних АТС (№2, №3, №4) київська міська телефонна мережа вже стала набувати чітку організацію та технічну структуру. В 1953 з'явився, такий на сьогодні звичайний та необхідний, перший нав Україні автоматичний годинник з телефонним доступом та відповіддю голосом. В 1954 році ємність київських АТС досягла довоєнного рівня. Дуже багато зусиль було витрачено для відродження ушкоджених об'єктів та будівництва нових. В 1960 році на КМТМ нараховувалось 17 АТС. Це були станції типу АТС-47, АТС-54 -- перші розробки декадно-крокових АТС, що випускалися заводом "Червона Зоря". Але перших випусках цього обладнання траплялись заводські дефекти та недоробки, що сильно ускладнювали його експлуатацію. Подальший розвиток мережі проходив швидкими темпами. В 1963 році в Києві було вже 45 автоматичних станцій, а монтована ємність наближалась до дев"яностотисячної межі, число абонентів досягало 70 тисяч. Росли лінейно-кабельні споруди, кількість працівників сягала 1000 чоловік. Розширювалась територія столиці, а з нею і зона обслуговування телефонним зв'язком. В 1963 році було створено Управління Київської міської телефонної мережі та створені територіальні підприємства - Центральний, Печерський та Жовтневий телефонні вузли.
З 1964 року на мережі стали вводитись в експлуатацію координатні АТС малої ємності, а з 1968 року розпочалось постачання обладнання АТСК ємністю 10 тисяч номерів. Обладнання АТСК було більш надійним та сучасним. В липні 1966 року Дарницький телефонний вузол відокремлюється як самостійне підприємство, за рахунок реорганізації Печерського телефонного вузла. В 1974-му році створюється Подольский телефонний вузол за рахунок реорганізації Жовтневого. В 1963-1965 роках КМТМ була переведена на шестизначну нумерацію. Створилось сім стотисячних вузлів з літерними індексами. В 1970 році літерні індекси були замінені на цифрові. Переведення мережі на шестизначну нумерацію дозволив в 1964 році ввести в дію АТС-46, а в 1965-му - АТС-52. Виконавши роботу, що була запланована проектом переходу на шестизначну систему, київські телефоністи забезпечили собі можливість розвитку до 800 тисяч номерів.
 
Рядок 75:
В 1991 році вже було припинено використання для нового будівництва аналогових систем комутації. Крім того, постійно виводяться з експлуатації декадно-кросові АТС. Остаточне заміщення таких АТС на сучасні планується провести до 2005 року. 1996 рік - було виконано переведення діючого парку таксофонів на використання карток, виведено із експлуатації першу станцію координатної системи типу АТСК РАТС-556. в цьому ж році почалось запровадження загально канальної сигналізації ЗКС№7 та послуг ISDN з доступами PRI та BRI. В 1999 році на місцевій телефонній мережі задіяний перший в Україні центр управління системами передачі SDH. За 1991-1999 роки в Києві змонтовано та введено в експлуатацію АТС загальною ємністю 368462 номерів, з яких 343681 - цифрові. Лише за ці роки монтована ємність збільшилась на 335439 номерів. З 1997 року будується магістральне кільце та транзитні станції з метою реконструкції мережі з використанням сучасних технологій.
 
В 2000 році МТМ повністю переведена на погодинну тарифікацію місцевого зв'язку. З 1 травня 2001 року КМД ВАТ "Укртелеком" розпочала комерційну експлуатацію мережі Інтернет. Було відкрито чотири вузли доступу до світової мережі. На одному з вузлів застосовано обладнання абонентського ущільнення "Сіріус-128", що дозволило користувачам одночасно працювати в мережі Інтернет та користуватись телефоном. Крім доступу по комутованихкомутованими та некомутованихнекомутованими лініяхлініями, КМД ВАТ "Укртелеком" надає абонентам доступ за новітньою технологією швидкісного доступу xDSL. Для створення корпоративних мереж пропонується послуга FrameRelay.
Кожен мешканець столиці має можливість скористатися послугою Інтернет у пунктах колективного користування, створених Київською філією. У найближчому майбутньому Київська міська дирекція ВАТ "Укртелеком" запропонує споживачам принципово нові види доступу до світової мережі Інтернет та нову форму оплати за цю послугу.
 
Рядок 93:
Приріст телефонних апаратів становив 15231 телефон. З них на квартирах громадян встановлено 10787 телефонів. Всього за рік встановлено 45,2 тис. телефонів. Протягом року встановлено 880 телефонів ветеранам війни, 577 - інвалідам 1 та 2 групи праці, загального захворювання, 424 - учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС. Всього пільговим категоріям громадян встановлено 10% телефонів від чистого приросту кількості встановлених домашніх телефонів. Загальна кількість заяв на встановлення телефону станом на 01.01.07 становила 8,4 тисяч , на початку року їх було 12,4 тис. Щільність телефонів на 100 мешканців столиці становила 46,7.
Цифровий фрагмент телефонної мережі складав 949 тис. номерів або 76,88%. З його зростанням, зростало число користувачів додатковими видами обслуговування цифрових АТС. За 2006 рік їх кількість зросла на 24920 абонента і на 01.01.07 становила 74453, з яких 6288 юридичних і 68165 фізичних осіб. За рік працівниками дільниці підтримки споживачів (540-55-55 та 0-52) прийнято 20932 замовлень на додаткові послуги цифрових АТС. Таксофонна мережа міста мала 4953 універсальні таксофони, з яких 4563 працювали за телефонними картками, а 390 - за телефонними картками та монетами. Продовжувався розвиток послуги доступу до мережі Інтернет - мережа широкосмугового доступу має загальну кількість ADSL портів - 28944 (на початку року було 6832 порта). Кількість портів виходу в мережу Інтернет для надання послуги "Відкритий доступ" становила 7688, а для надання послуги WiFi ("РадіоСпот™") - 82.
Станом на 01.01.07 до мережі Інтернет Київської міської філії підключено 1116 користувачів почерез комутованійкомутовані лінії, 8054 користувача за допомогою обладнання ADSL, 25 користувачів почерез постійномупостійне ІР - з'єднаннюєднання. На протязі року проводились роботи з впровадження нових автоматизованих систем АСТЛО (контракт з фірмою "РіКо") та АСКР (контракт з фірмою "ІнноВінн"). В місті працювало 8 пунктів колективного користування мережею Інтернет та 10 відділень "Телекомсервіс" з надання телекомунікаційних послуг та прийому платежів.
 
Протягом 2007 року Київською міською філією ВАТ "Укртелеком" споживачам надано телекомунікаційних послуг на 1119,7 млн. грн. На 1 січня 2008 року загальна монтована ємність Київської міської телефонної мережі становила 1 218 826 номерів.
Рядок 101:
Виконані всі заходи з підготовки до переходу на Національний план нумерації (0 на 1). Введено в експлуатацію цифровий вузол спецслужб на базі обладнання SI -2000. Переключені всі спецслужби з аналогового ВССК на ЦВСС, крім «09». Завершені роботи з переключення АТСК - 442 на ВК-1-423 з індексом “400” та ПСК-555-2,5 на цифрову ЕАТС-295. Виведено з експлуатації останні дві декадно-крокові АТС-555 та 552 та виведені з експлуатації всі координатні підстанції типу ПСК.
Цифровий фрагмент телефонної мережі складав 955,8 тис. номерів або 78,42%. З його зростанням, зростало число користувачів додатковими видами обслуговування цифрових АТС. Протягом 2007 ріку їх кількість зросла на 19933 абонента і на 01.01.08 становила 94386, з яких 7365 юридичних і 87021 фізичних осіб.
Таксофонна мережа міста мала 4000 універсальні таксофони, з яких 3590 працюють за телефонними картками, а 410 - за телефонними картками та монетами. Продовжувався розвиток послуги доступу до мережі Інтернет - введені в промислову експлуатацію система автоматизованого вимірювання параметрів абонентських ліній "МЕТРОЛОГ" та автоматизована система технічного та лінійного обліку "АСТЛО". Задіяна ємність ADSL портів на 01.01.2008 – 25200 портів (у порівнянні з 01.01.2007 - 8300). На мережі філії працює 75 точок доступу за технологією Wi-Fi. Станом на 01.01.08 до мережі Інтернет Київської міської філії було підключено 1065 користувача послуги комутованого доступу (за договорами), 24369 користувачів за допомогою обладнання ADSL, 23 користувача почерез постійномупостійне ІР-з'єднаннюєднання.
В місті працюють 8 пунктів колективного користування мережею Інтернет та 17 пунктів з надання послуг електрозв'язку та прийому платежів (з них 10 пунктів з надання послуг міжміського та міжнародного зв'язку в АПП та 7 власних пунктів з прийому платежів).
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Телефонний_зв%27язок