Їжа давніх римлян: відмінності між версіями

Що стосується фруктів, то тут на першому місці стояв [[інжир]], який Катон вважав додатком до хліба таким ситним, що, як тільки інжир дозрівав, хлібна пайка рабам  — колодникам зменшувалася на цілий фунт. Сушений інжир (винні ягоди), солодкі[[яблуко| яблука]] і[[груша| груші]] входили у зимове меню.

Отже, хліб з приправою з солених маслин, з [[часник]]ом чи цибулею, овочі і фрукти. А на гаряче? У сівозмінах давньої Італії постійно є бобові, їх сіють з року в рік, і вони готують землю під урожай зернових. Головне місце серед них займають боби  — рослина високоврожайна і дуже дешева. Крім бобів, сіяли [[горох]], сочевицю. Улюбленим у трудового люду Риму був густий суп, зварений з бобів у стручках.

Про м’ясом'ясо Катон нічого не говорить: раб бачив його так рідко, що і говорити не вартувало.

Відносно вживання молочних продуктів теж можемо тільки здогадуватися. Якщо і було декілька кіз, то сім’ясім'я мала [[сир]].

Зовсім інакше харчувалися пастухи, які випасали отари овець. Їхня їжа була значно багатша молочними продуктами і м’ясомм'ясом. І хоч як прискіпливо вів облік старший пастух, він все ж розумів, що загострювати відносини зі своїми підлеглими на віддалених пасовищах ні до чогою. Тому якщо овечка падала у прірву або раптово гинула від хвороби, краще було вірити таким поясненням. [[Молоко]] з далеких пасовищ відправляти було нікуди, а все переробляти його на сир не вистачало рук, тому і молока, і сиру пастухи наїдалися досхочу. Крім того, вони ходили на полювання, і дуже успішно.

Для характеристики столу багатія тих часів дуже цікаві кулінарні рецепти Катона. Це рецепти пирогів і печені, тобто народної їжі. Для їх приготування беруть пшеничне борошно, багато сиру, скупувато меду і жиру і всього-на -всього одне яйце.

Останній рік республіки вже зовсім інший: щезає стара простота; новому поколінню, знайомому з розкішшю грецького Сходу, рідна старовина не по носі. Варрон розповідає про виникнення промислового птахівництва, яке є дуже вигідним, бо розкоші дійшли до того, що в стінах Риму тільки і знають, що бенкетувати з дня на день. Гортенсій вразив всіх, коли вперше подав на стіл [[павич]]ів: це був обід на честь обрання його [[авгур]]ом.

Якщо порівняти перелік запасів їжі, який є у Катона і Варрона (борошно, крупа з полби, солона дрібна риба, полядвиця, кури, гуси, дикі голуби, яйця, свинячий жир, мед, молоко, сир, овочі, яблука, груші, інжир  — у Катона; дрозди, павичі, голуби, горлиці, кури, цесарки, зайці, кролики, равлики, мурени  — у Варрона), з тими запасами, які є в Марціала  — відчуйте різницю! Це дичина, домашня птиця і риба, дрозди, славки, іволги, куропатки, [[фламінго]], фазани, журавлі, [[рябчик]]и, лебеді, дикі кози, африканські газелі, олені, онагри, [[каплун]]и, камбала, гусяча печінка, раки, [[форель]], морські їжаки, [[осетр]]и.

== Література ==

* Алферова И.  В.  Римские древности. Смоленськ :«"Русич»",200. С169 -171−171.

* Гіро П. Быт и нравы древних римлян. Смоленськ :«"Русич»", 2000. С.315 -317−317.

* Конти Ф. Древний Рим. Издателский дом Иола 21 век, 2003.с. 178- 179178—179.

* Серченко М. Жизнь древних римлян. Москва :Издательство «Наука»,1964. С. 122-126122—126.

[[Категорія:КулінаріяКухні народів світу]]