Конрад Лоренц: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TXiKiBoT (обговорення | внесок)
м робот додав: yo:Konrad Lorenz
виправив неправильну літеру (щ - > ш)
Рядок 30:
У Конрада Лоренца не було великого бажання ставати лікарем, але в університеті викладали видатні біологи, лекції яких він із задоволенням відвідував. Отримавши диплом лікаря, Лоренц не розпочинає медичної практики, натомість присвячує себе вивченню поведінки тварин.
 
Велике значення для Лоренца мало стажування у 20-ті роки в [[Англія|Англії]] під керівництвом видатного біолога та мислителя [[Джуліан Гакслі|Джуліана Гаслі]] (перший директор [[ЮНЕСКО]], брат [[Олдос Гакслі|Олдоса Гасклі]]). Повернувшись до [[Австрія|Австрії]] Лоренц почав з спостереження за поведінкою [[птахи|птахів]], в подальшому поширивши їх на інших тварин. Ще в дитинстві спостерігаючи за [[качка|качками]] він помітив, що вони здатні передавати одне одному знання, що отримані щляхомшляхом навчання. Для тогочасної науки це явище було повною несподіванкою і згодом отримало назву [[імпринтінг]]. Лоренц успішно захищує дисертацію, яка була присвячена [[інстинкт|інстинктам]] і в 30-ті роки стає одним з визнаних лідеров вчення про [[інстинкти]].
 
У другій половині 30-х років Конрад Лоренц познайомився зі своїм майбутнім учнем і однодумцем [[Ніколас Тінберген|Ніколасом Тінбергеном]]. Як сказав потім Лоренц — їх погляди «співпали до непрадоподібного ступеня». Перед самим початком [[Друга світова війна| світової війни]] вони висказали революційну [[гіпотеза (наука)|гіпотезу]] про те, що [[інстикт|інстинктивна]] поведінка починається з внутрішніх мотивів, які примушують тварину знаходити певний набір стимулів, обумовлених [[навколишньє середовище|навколишнім середовищем]].