Вікіпедія

Стилістика гіпертексту: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{поліпшити|8 листопада 2010}}
<noinclude>{{Delete|8 листопада 2010}}</noinclude>
'''Стилі́стика гіперте́ксту'''&nbsp;— підрозділ [[лінгвостилістика|лінгвостилістики]], що вивчає мовностилістичні особливості електронного [[гіпертекст|гіпертексту]]. З появою такого типу текстів в інтернет-середовищі актуалізувалися процеси, які раніше не були характерні для мови. Зокрема, завдяки технічним засобам візуалізації чітко позначився вузол переходу з одного текстового рівня на інший, що суттєво розширило функції мовних одиниць, які формують вузол переходу, — їх комунікативну, стилістичну вагу. Активне послугування електронним гіпертекстом дало змогу формувати нові текстові масиви — із складною текстовою архітектурою, з наявністю різних семіотичних компонентів (графіка, аудіо, відео тощо), із мультилінгвальною структурою (наявність вузлів переходу на інші мовні системи). Такі тексти є предметом дослідження стилістики гіпертексту. Термін запропоновано українським мовознавцем [[Чемеркін Сергій|С. Чемеркіним]].▼
'''Стилі́стика гіперте́ксту'''&nbsp;— підрозділ [[лінгвостилістика|лінгвостилістики]], що вивчає мовностилістичні особливості електронного [[гіпертекст|гіпертексту]]. З точки зору своїх стилістичних властивостей електронний гіпертекст являє собою структуру, що об'єднує елементи різних жанрів і функціональних стилів<ref name="серг">[http://www.ffl.msu.ru/img/pages/File/avtoreferaty/sergienko_avtoreferat_09.doc Сергиенко П. И. Лингвокогнитивные особенности электронного гипертекста (на материале английского языка). ] АВТОРЕФЕРАТ диссертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук {{ref-ru}}</ref>.
 
== Література ==▼
▲З появою такого типу текстів в інтернет-середовищі актуалізувалися процеси, які раніше не були характерні для мови. Зокрема, завдяки технічним засобам візуалізації чітко позначився вузол переходу з одного текстового рівня на інший, що суттєво розширило функції мовних одиниць, які формують вузол переходу, — їх комунікативну, стилістичну вагу. Активне послугування електронним гіпертекстом дало змогу формувати нові текстові масиви — із складною текстовою архітектурою, з наявністю різних семіотичних компонентів (графіка, аудіо, відео тощо), із мультилінгвальною структурою (наявність вузлів переходу на інші мовні системи). Такі тексти є предметом дослідження стилістики гіпертексту. Термін запропоновано українським мовознавцем [[Чемеркін Сергій|С. Чемеркіним]].
 
Дослідники вважають<ref name="серг"></ref>, що в елементах гіпертекстової структури (гіпотексті) різної жанрово-стилістичної спрямованості здійснюється процес репрезентації даної концептуальної сутності на рівні різних способів мовного вираження.
 
== Стилі гіпертексту ==
 
Науковці виділяють різні [[стиль|стилі]] [[гіпертекст]]у<ref>[http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/188358.html Зыкова, Елена Владимировна Организация гипертекста в сети Интернет]</ref>: інформаційний, публіцистичний, науковий, художній, рекламний, навчальний тощо.
 
Дослідники вважають<ref name="нав">[http://articles.excelion.ru/science/info/60120642.html Опыт построения обучающей среды, основанной на гипертексте]</ref>, що для такого функціонально-стилістичного різновиду гіпертексту, як навчальний гіпертекст, особливо значущим параметром є [[індекс стратифікації]], який дозволяє оцінити допустимий ступінь свободи вибору послідовності читання гіпертекстового документу.
 
На думку науковців<ref name="нав"></ref>, залежно від характеру лінгвістичної інформації, викладеної в інформаційних "вузлах", файли в межах одного гіпертексту можуть бути дуже різні за своєю стилістикою. Якщо розглядати стилістичне варіювання окремих файлів у межах гіпертексту, можна відзначити певну співвіднесеність з традиційними способами інформаційної структурованості (як відомо<ref name="нав"></ref>, існують традиційні форми подолання лінійності викладу текстової інформації залежно від її значущості в межах тексту, а також можливості передачі інформації, прямо не пов'язаної з викладеним, але логічного з цим пов'язаної: виділення курсивом, зміна розміру шрифту, укладення частини тексту в дужки, підкреслення, розбивка на глави, параграфи, використання нумерованих переліків, виноски, посилання тощо).
 
Гіпертекстова форма в силу особливостей своєї стилістики, накладає ряд істотних обмежень як на окремі формулювання, так і на всю структуру опису в цілому<ref name="нав"></ref>.
 
Знання стилістичних особливостей [[гіпертекст]]у є основою для аналітико-синтетичної переробки та згортання інформації та виробництва якісних інформаційних продуктів і послуг.
 
== Специфіка стилістики гіпертексту в практиці Web-дизайну ==
 
Деякі дослідники стилістики [[гіпертекст]]у<ref>[http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/210715.html Дедова, Ольга Викторовна Лингвосемиотический анализ электронного гипертекста]</ref>, розробляють практичні засади його використання при створенні навчальних гіпертекстових курсів, електронних бібліотек, в практиці Web-дизайну.
 
Фахівці із стилістичної побудови гіпертексту на Web-сайтах вважають<ref>[http://www.stilistika.by.ru/28.shtm Специфика редактирования Интернет-сайтов]</ref>, що гіпертексту на кожній сторінці Web-сайту повинно бути якомога менше, інакше читачу буде важко сприймати інформацію - читаючи одночасно всі, він втомлюється і закриває сторінку. Для зменшення навантаження на зір бажано, щоб гіпертекст оформлявся в спокійних, неагресивних, розслаблюючих кольорах.
 
Також фахівці пропонують<ref name="саенко">[http://textology.ru/article.aspx?aId=103 Саенко А.Н. ''Содержательно-стилистические особенности информационных текстов в Интернете'' // Научные записки Луганского национального педагогического университета. Вып. 5. Т. 1. Серия "Филологические науки": Сб. научн. трудов. - Луганск: "Альма-матер", 2004. - с. 350-360.]</ref> вимоги до мовних характеристик електронного гіпертексту розділити на:
* Пов'язані з змістовно-стилістичному рівнем (лексика, синтаксис і граматика)
* Формально-структурні (візуальна розмітка тексту, використання принципу «перевернутої піраміди», кількість вбудованих посилань у тексті).
 
За результатами дослідження поведінки користувачів дослідники надають веб-дизайнерам та редакторам рекомендації<ref name="саенко"></ref>, щодо стилістики [[гіпертекст]]у:
 
1. Інформаційне наповнення:
 
* прості і зрозумілі заголовки;
* використання нейтральної мови;
* використання стандартної термінології;
* відведення окремого абзацу для кожної ідеї;
* використання вихідних гіпертекстових посилань, наявність яких підвищує довіру користувачів до сайту.
 
2. Структура (дизайн). Веб-сторінки слід писати так, щоб їх було легко переглядати. Для цього використовують:
 
* меншу кількість слів, ніж у звичайній статті;
* виділення ключових слів (гіпертекстові посилання можуть служити як один з видів виділення; до нього можна додати виділення кольором і шрифтом);
* візуальне членування тексту з використанням підзаголовків;
* списки з маркерами;
* стандартні кольори посилань - це полегшує впізнавання вже переглянутих сторінок;
* графічні елементи, однак, тільки в тому випадку, якщо вони доповнюють текст;
* принцип «перевернутої піраміди» в написанні тексту. Цим методом давно користуються журналісти: свої статті вони починають з повідомлення читачеві виведення, після чого повідомляють найважливішу інформацію, а в кінці дають підгрунтя події. Такий стиль зручний для газет тому, що читачі можуть зупинитися в будь-який момент читання, і все одно у них в голові залишиться вся найважливіша інформація, дана в статті.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
▲== Література ==
* Чемеркін С. Г. Стилістика гіпертексту // Мовознавство. — 2009. — №5. — С. 79-87.
* Hautzinger N. Vom Buch zum Internet? Eine Analyse der Auswirkungen hypertextueller Strukturen auf Text und Literatur. – St. Ingbert (Röhrig), 1999.
* [http://www.dissercat.com/content/lingvosemioticheskii-analiz-elektronnogo-giperteksta-na-materiale-russkoyazychnogo-interneta Дедова, Ольга Викторовна. Лингвосемиотический анализ электронного гипертекста: на материале русскоязычного Интернета] {{ref-ru}}
* Бельчиков Ю. А. К вопросу о соотношении текста и стиля. Теория и практика преподавания русской словесности. М., 1996. Вып. 3. с.156-165.
* [http://users.univer.omsk.su/~bogky/2STUDENT/HTMMD.HTM Гипертекст и средства мультимедиа]
* Атабекова, Анастасия Анатольевна. Сопоставительный анализ функционирования языка на анзло- и русскоязычный Web-страницах. Диссертация. 2004.
* Хартунг Ю., Брейдо Е. Гипертекст как объект лингвистического анализа // Вестник Моск. ун-та. Сер. 9. Филология. 1996. № 3. - С. 61.
* [http://www.e-culture.ru/Articles/2008/Ilyina.pdf Ильина И.А. Особенности проявления текстовых категорий в гипертексте]
* [http://www.dissercat.com/content/otobrazhenie-struktur-giperteksta-v-diskursnoi-dinamike-russkoi-khudozhestvennoi-prozy Конова, М.К. Автореферат диссертации: Отображение структур гипертекста в дискурсной динамике русской художественной прозы]
 
== Див. також ==
Рядок 67 ⟶ 11:
 
[[Категорія:Гіпертекст]]
[[Категорія:Мовознавство]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Стилістика_гіпертексту