Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка: відмінності між версіями

В І923-1924 рр. час обмірювання буд. 8 на Хрещатицькому завулку групою студентів з Архітек­турного інституту під керівництвом професора[[професор]]а [[Кричевський Василь Григорович|В. Кричевського]], мешканці роз­повіли про чутки, що тут жив Т. Шевченко. В. Кричевський перевірив ці відомості й з'ясував, що, дійсно, Т. Шевченко жив в ньому в [[1846]] р.

[[12 серпня]] [[1925]] р. Київський Окружний виконком дає розпорядження управлінню комунального господарства про відселення мешканців, проведення ремонту та передачу будинку у відання [[Академія наук УРСР|Академії наук]]. Василю Кричевському належить не тільки сама постановка питання про [[реставрація|реставрацію]], а й художнє керівництво оформленням будинку-музею, складання художніх проектів кімнат, майстерні й саду.

[[10 листопада]] [[1928]] року було урочисто відкрито музей для відвідувачів.

У І969-1973 рр. проведено комплексну реконструкцію будинку з завданням відновити вигляд будинку часів перебування у ньому Т. Шевченка.

Нинішня експозиція в повному обсязі розкриває тему перебування Т. Шевченка в Києві під час трьох його приїздів на батьківщину, насамперед проживання його в будинку 1846 року.

Науковці на чолі з завідувачкою музею О. Шевченко створили експозицію, яка відповідає всім вимогам літературно-меморіального будинку-музею.