Відкрити головне меню

Зміни

вікіфікація
| WHS_Link =
}}
'''Карадазький природний заповідник''' — заповідник, розташований у південно-східній частині [[Кримський півострів|Кримського півострова]] на відстані біля 36 км на південний захід від міста [[Феодосія]] між [[Отузька долина|Отузькою]] (на південному заході) і [[Коктебельська долина|Коктебельською]] (на північному сході) долинами і між населеними пунктами [[Коктебель]], [[Щебетовка]], [[Курортне (Феодосійська міськрада)|Курортне]]. Офіційний сайт Карадазького природного заповідника Національної академії наук України -http://zapovednik-karadag.com/
 
 
== Історія ==
== Природні умови ==
За [[Фізико-географічне районування|фізико-географічним районуванням]] територія заповідника відноситься до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни, а рослинність згідно з геоботанічним районуванням — до Гірськокримського округу Гірськокримської підпровінції Євксинської провінції Середземноморської лісової області.
Ландшафт заповідника особливо вражає своєю незвичайністю і самобутністю. У заповіднику охороняється єдиний у Європі масив юрського періоду з типовими рисами вулканічної діяльності, до якого підходять степи рівнинного Криму. Вулкан є природним музеєм мінералів — сердоліку[[сердолік]]у, халцедону[[халцедон]]у, [[кришталь|кришталю]], аметисту[[аметист]]у, агату[[агат]]у, опалу[[опал]]у, [[яшма|яшми]], різної форми і відтінків. Дуже мальовничою є і берегова смуга заповідника з численними, надзвичайної краси затишними бухтами з прозорою водою, що оточені стрімкими скелями.
 
Клімат Карадагу є перехідним від субсередземноморського до степового, помірно теплого, сухого, характерного для степової частини Криму. Середня температура лютого дорівнює +1,5 °C, липня — +23,8 °C при абсолютному максимумі +40 °C і мінімумі −24 °C. Період із сніговим покровом у прибережній зоні триває в середньому 21 день, а в горах — до 65 днів. Температура води в морі змінюється від 5 до 22 °C.
 
== Біота ==
Заповідник є однією з територій найвищої пріоритетності для збереження біорозмаїття в Криму. Значення заповідника в збереженні [[флора|флори]] (близько 3000 видів) і [[фауна|фауни]] (близько 5300 видів) величезне, адже на Карадазі можна зустріти половину кримських видів флори і фауни, які внесено до [[Червона книга України|Червоної книги України]], серед яких — релікти дольодовикової природи.
 
=== Флора ===
У заповіднику 859 видів [[водорості|водоростей]], 313 — [[лищайники|лишайників]], 76 — [[мохи|мохів]], 380 — [[гриби|грибів]]. З 1175 видів вищих судинних рослин заповідника (46 % кримської флори) велика кількість [[ендемік|ендемічних]] рослин (52, з яких 24 включено до різних охоронних переліків) і рідкісних та зникаючих рослин (118). Серед них є карадазькі ендеміки — еремур Юнге, глід Пояркової тощо. 29 видів карадазької флори внесено до Європейського Червоного, 19 — до Міжнародного Червоного списка.
 
=== Фауна ===
Не менш різноманітним є і тваринний світ Карадагу. Загальна кількість видів зареєстрованих тут тварин становить 5300 видів. Серед них 146 видів [[молюски|молюсків]], 196 — [[ракоподібні|ракоподібних]], 500 — павукоподібних, 3000 — комах. Тут відмічено мешкання 402 видів хордових тварин, серед яких: 7 видів асцидій, 114 видів риб, 4 — земноводних, 9 — [[плазуни|плазунів]], 231 — [[птахи|птахів]] та 35 — ссавців[[ссавці]]в. На території заповідника мешкають 30 ендемічних видів тварин, 30 видів, занесених до Європейського червоного списку, 130 видів, занесених до Червоної книги України та 168 видів, що підлягають особливій охороні згідно з [[Бернська конвенція з охорони європейської фауни, флори, та природних місць перебування|Бернською конвенцією]]. Фауна представлена 3375 видами [[комахи|комах]] (тільки метеликів 1659 видів). Список тварин кожен рік поповнюється за рахунок нових знахідок. Кількість морських тварин акваторії заповідника — 943 види.
Фауна представлена 3375 видами комах (тільки метеликів 1659 видів). Список тварин кожен рік поповнюється за рахунок нових знахідок. Кількість морських тварин акваторії заповідника — 943 види.
 
Із комах у Червону книгу України занесено богомола [[Емпуза смугаста|емпуза смугастого]], аскалафа строкатого, жужелицю кримську, бджолу-тесляра фіолетову, дибку степову, ембію реліктову, метеликів — бражника кроатського, карликового, шовкопряда Балліона, совку Трейчке, із ракоподібних — крабів трав'яного, кам'яного, [[мармуровий краб|мармурового]] та [[волохатий краб|волохатого]] із риб — морського коника чорноморського, арноглоса, губаня зеленого, горбиля світлого, з плазунів — полоза жовточеревого та леопардового, із птахів — [[реготун чорноголовий|реготуна чорноголового]], [[стерв'ятник]]а, [[кроншнеп великий|кроншнепа великого]], [[дрофа|дрофу]], [[баклан довгоносий|баклана довгоносого]] і малого, [[косар|каравайку]], [[гриф чорний|грифа чорного]], із ссавців — [[тушканчик великий|тушканчика великого]], [[широковух європейський|широковуха європейського]], [[нічниця триколірна|нічницю триколірну]], [[нетопир середземноморський|нетопира середземноморського]], [[підковоніс великий|підковоноса великого]] і ін.
 
== Наукова та освітня робота ==
У 1966 р. у заповіднику було створено [[дельфінарій]] як експериментальну базу для наукових робіт з морськими ссавцями. У 2004 році відкрито музей природи Карадагу.
 
Заповідник є науково-дослідною установою, тут здійснюється вивчення стану [[біорізноманіття]] і [[моніторинг]] наземних і водних [[екосистема|екосистем]]. Науковці заповідника беруть активну участь у поширенні знань про красу і багатство природи Карадагу, у заповіднику діють 2 екостежки: пішохідна (по суходолу) та морська.
 
== Посилання ==