Бихач: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 31:
Перші згадки про Біхач з'являються не раніше [[1260]] року, як про володіння церкви в [[Топуско]], в літописах угро-хорватського короля [[Бела IV|Бели IV]]. У [[1262]] Біхач стає [[вільне місто|вільним містом]], тимчасово ставши столицею Хорватського королівства. Місто втрачає свій привілейований статус у XIV сторіччі, коли посилилась династична боротьба між кланами, і переходить у володіння родини [[Франкопани|Франкопанів]]. У [[XVI століття]] столітті контроль над Біхачем перебирає сам король у зв'язку з розпочатими австро-турецькими війнами на цьому обширі. Незважаючи на всі зусилля [[Габсбурги|Габсбургів]], місто впало в [[1592]] р. та стало найзахіднішим турецьким опорним пунктом в Європі.
З [[1592]] року під управлінням боснійського візиря Хасан-Паші Предоєвича, колишнього православного боснійця (влаха). Спочатку Біхач став центром санджака у складі Боснійського пашалука. Зі скасуванням статусу пашалука в [[1699]] році Біхач перейшов до складу Боснійського санджака. Відтоді місто використовувалось як база турецьких військ у прикордонних війнах з Габсбургами. У [[1865]] р. Біхач знову одержує статус центру санджака, але в [[1878]] р. [[Австрія]] окуповує Боснію, і тим самим Біхач стає більш модернізованим містом. У [[1888]] р. розвалюється цитадель міста, що об'єднує місто та його передмістя. Новий уряд будував школи і дрібні промислові підприємства, що сприяло притоку населення. Місто бурхливо розвивалося аж до [[Велика
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Біхач був штаб-квартирою [[Йосип Броз Тіто|Йосипа Броз Тіто]] та осередком спротиву нацистам і [[усташі|усташам]]. Німецькі та хорватські частини змогли захопити місто лише в [[1943]] р. і утримували його аж до квітня [[1945]] р.
| |||