Вікіпедія

Гірнича промисловість Бразилії: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
вікіфікація
DixonDBot (обговорення | внесок)
Боти
220 373 редагування
м робот змінив: pt:Mineração no Brasil; косметичні зміни
Рядок 1:
'''Гірнича промисловість Бразилії'''.
 
== Загальна характеристика ==
 
Частка Б. у видобутку мінеральної сировини у світі невелика – менше 1%. У кінці ХХ ст. в структурі галузі бл. 26% припадає на паливо, бл. 59% – на руди чорних, 4% – кольорових, 6-7% – рідкісних і благородних металів і 4% – на неметалічну сировину; 80% продукції випускається під контролем держ. сектора, 15% – іноз. монополій і 5% – нац. приватних фірм. Найбільші гірничодобувні компанії Б.: "[[Petrobras]]", "Companhia Vale do Rio Doce" ("CVRD"), "Mineraçäo Morro-Velho" ("MMV"), "Mineraçoes Brasileiras Reunidas" ("MBR"), "Industria Comercio Mineroes" ("ICM"), "Mineraçäo da Trinidade S.А." ("MTSA"). Провідна галузь країни – залізорудна. Гірнича пром-сть Б. з 1990-х років перебуває в стадії підйому.
 
Основна частина експортної мінеральної сировини направляється в [[США]], країни Західної Європи і Японію. У 2000 обсяг експорту мінеральних ресурсів збільшився до 12 млрд дол. [[США]], що на 19,4% більше, ніж у 1999 р.
Рядок 126:
вміст металу; <sup>4</sup> вміст Cr<sub>2</sub>O<sub>3</sub> ; <sup>5</sup>
електролітичний нікель, металевий зміст в феронікелевому сплаві; <sup>6 </sup>вміст
Nb<sub>2</sub>O<sub>5</sub>;<sup> 7 </sup>вміст K<sub>2</sub>O.
 
&nbsp;
Рядок 270:
|}Джерело: MME/SMM; SECEX-MDIC.
 
== Окремі галузі ==
 
'''Нафта і газ.''' Потреби Бразилії в нафті за рахунок власних ресурсів у 1990-х рр. задовольнялися приблизно наполовину. Видобуток у кінці ХХ ст. вела державна нафтова компанія «Петробраз» (36 млн т в 1995) на шельфі Ріо-де-Жанейро, в районі Реконаву (шт. Байя) і в гирлі р. Сан-Франсіску (штати Сержіпі і Алагоас).
 
На 1.01.2001 р в країні діяло 6285 свердловин, що давали нафту і конденсат. Видобуток [[нафта|нафти]] зростає, 1997 – 48,81 млн т, 1999 – 55.75 млн т, 2000 – 62.75 млн т, 2001 – бл. 75 млн т. Понад 85% бразильської [[нафта|нафти]] добувається на шельфі, глибина розробок збільшується. Понад 60% свердловин буриться на морських глибинах, що перевищують 400 м, біля чверті – на глибинах понад 1800 м, в тому числі рекордних: пошукова свердловина 1-RJS-538 пробурена східніше за родовище [[Марлін (родовище)|Марлін]] в акваторії глибиною 2444 м. На родовищі Ронкадор добувне судно діє на глибині 1853 м. З глибоких акваторій (глибина дна 400-1000 м) добувають 70% бразильської нафти.
На базі переробки [[нафта|нафти]] діють великі нафтохімічні комплекси в Кубатані (шт. Паулу), Камасарі (шт. Баія) і в штаті Ріу-Гранді-ду-Сул.
Видобуток природного газу становив у 1997 – 9,847, 1998 – 10,833 млрд м³. У НГБ Кампус видобуток газу в 2001 становить 5.5 млрд м³/рік.
 
Рядок 282:
У 2002 р бразильська національна нафтова компанія Petrobras оголосила про нове велике відкриття на півночі НГБ Кампус. Початкові запаси оцінені в 600 млн барелів н.е. (бл. 80 млн т н.е.). Згідно з розрахунками, видобуток з родовища повинен скласти бл. 1 млн т на рік. Родовище розташоване в 50 мор. милях від побережжя штату Еспіріту-Санту, на глибині 1247 м. Свердловина-піонер 1-ESS-100 закінчена бурінням у січні 2001 р. У ній розкритий нафтовий поклад висотою 45.7 м. У травні 2002 р. свердловиною 6-ESS-109D висота покладу збільшена до 122 м; крім того, відкритий другий нафтовий поклад висотою 24.4 м. Розробка родовища почнеться в IV кв. 2003 р [World Oil. 2002. V.223, № 9].
 
За оцінкою компаній Petrobras, Ildo Sauer, Бразилії для розвитку її газового ринку необхідні інвестиції в обсязі 20-30 млрд дол. З них на здійснення пошуково-розвідувальних робіт і видобутку, а також на імпортні операції потрібно затратити 2-3 млрд дол. Ще 5 млрд дол. потрібні на створення транспортної інфраструктури. На розвиток газорозподільної мережі треба 10-15 млрд дол.; додаткові кошти будуть витрачені на необхідне обладнання. На думку експертів Petrobras, попит на газ, крім потреб тепло- і електростанцій, перевищить 80 тис. куб.м/добу, що вдвічі перевершує сучасні потреби. Незважаючи на підтримку розвитку газового ринку країни з боку бразильського банку розвитку, BNDES, будуть потрібні інвестиції з боку приватного сектора в розмірі 10 млрд дол. [Petroleum Economist. 2003. V.70, P. 11].
 
'''Вугілля.''' Родовища кам'яного вугілля розробляються в штатах Санта-Катаріна і Ріу-Гранді-ду-Сул. Вугілля високозольне, невисокої якості. Річний видобуток кам'яного вугілля в кінці ХХ ст. не перевищує 5 млн т.
Рядок 314:
'''Калійні солі'''. За оцінкою Геологічної служби США в 2000 р. (в дужках дані за 1999 р.) у Бразилії видобуто 350(348) тис. т калійних солей в перерахунку на K[2]О (10-е місце після Канади, Бєларусі, Росії, [[ФРН]], Ізраїлю, [[США]], Йорданії), в світі – 25,552(25,239) млн т.
 
== Геологічна служба. Наукові установи. Підготовка кадрів. Друк ==
 
Розвідка і освоєння родовищ корисних копалин проводяться під керівництвом Міністерства гірничої справи та енергетики, наукові дослідження в гірництві проводяться в Бразильській АН (з1916), Інституті геології (1886), Браз. Нафт. інституті (1957), інститутах геології при університетах Пернамбуку (1958), Парана (1959), Баія (1958). Гірночо-геологічні кадри готують в університетах міст Белен, Бразилія, Белу-Орізонті, Ору-Прету, Ресіфі, Ріо-де-Жанейро, Порту-Алегрі, Сан-Паулу, Форталеза. Наукові видання з геології і гірничої справи: “Anuário Mineral Brasileiro” (з1972), “Balanco Mineral Brasileiro” (з 1978).
 
== Контактна інформація ==
 
Brazil, Companhia de Pesquisa de Recursos Minerais (Geological Survey of Brazil), Av. Pasteur, 404, Urca, 22292-240, Rio de Janeiro; Phone: +55 (21) 295-5337; Fax: +55 (21) 542-3647; E-mail: SEUS@SGB.CPRM.GOV.BR; http://www.cprm.gov.br/
 
== Див. також ==
 
* [[Корисні копалини Бразилії]]
Рядок 340:
 
[[en:Mining in Brazil]]
[[pt:Mineração dono Brasil]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гірнича_промисловість_Бразилії