Тіглатпаласар III: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Секіші (обговорення | внесок)
Секіші (обговорення | внесок)
Рядок 27:
В 738 цар здійснив ще одни похід до Сирії. Цього разу він завоював Кархемиш, Самаль, Хамат і Табал<ref>Табал — країна на південному-сході Малої Азії.</ref>. Потім ассирійське військо перевалило [[Ліван (хребет)|Ліванські гори]] спустошило Фінікію, Палестину і рухаючися вздовж узбережжя Середземного моря досягло Гази правитель якої втік до Єгипту. Певно Тукультіапал-Ешарра збирався вторгнутися до Єгипту, але фараон відкупився великою даниною. Під час цього походу була узята данина з Ізраїлю, Дамаску, Тіра, Сидона, Бібла та інших місцевих держав. Ассирійці завдали серйозної поразки сабейським племенам Аравії. Лише Дамаск не підкорився Тукультіапал-Ешарра — розпочалася шестирічна облога міста. В завойованих країнах були створені нові області з ассирійською адміністрацією та гарнізонами, а значна частина населення вивезена в Ассирію.
 
В 735 році до нашої ери Тукультіапал-Ешарра здійснив новий похід в серединуглибину Урарту. Сардурі ІІ знову зазнав поразки і усі його землі у вірхів'ях та біля витоків [[Тигр (річка)|Тигру]] відійшли до переможця. В 734 цар відновив війну на заході де проти нього виступив цар Дамаску Резон ІІ і цар Ізраїлю Пеках але були розбиті. В Ізраїлю Тукультіапал-Ешарра відібрав усю північну частину населення якої потрапило під ''насаху'', тобто було депортоване. Біля 734<ref>За іншими данними 737 року до нашої ери.</ref> року Тіглатпаласар здійснив похід на схід у країну мідян. Він дійшов до гірського хребта [[Демавенд]] і повернувся з великою здобиччю та 63 тисячами полоненних мідян. Пізніше цар здійснив черговий похід проти Урарту. Без серйозного опору він пройшов через усю країну нищачи усе на своєму шляху, але [[Тушпа|Тушпу]] йому захопити з ходу не вдалосязміг. Тукультіапал-Ешарра вирішив не вести довгу облогу добре укріпленого міста в глибині ворожої країни і покинув країну уганяючи з собою десятки тися полонених. В 732 році ассірійці узяли Дамаск. Царя Резона було узято в полон і страчено. Фінікійські міста Тир та Сидон після цього самі «добровільно» підкорилися Тукультіапал-Ешарру.
 
Невдовзі перед смертю цар захопив Вавилонію і угнав до Ассирії безліч полонених, однак на відміну від інших походів тут цар не зруйнував жодного міста<ref>Незважаючи на те, що Ассирія та вавилон були різними країхнами, але їх жителі належали до однієї культури, поклонялися одним богам і вважали себе за братніми народами, саме це пояснює особливе ставлення Ассирійців до Вавилонії</ref>. На відміну від своїх попердників Тукультіапал-Ешарра не поставив свого правителя, а проголосив себе царем Вавілонії під ім'ям Пулу. Його повний титул звучав як