Тіглатпаласар III: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Секіші (обговорення | внесок) |
Секіші (обговорення | внесок) |
||
Рядок 27:
В 738 цар здійснив ще одни похід до Сирії. Цього разу він завоював Кархемиш, Самаль, Хамат і Табал<ref>Табал — країна на південному-сході Малої Азії.</ref>. Потім ассирійське військо перевалило [[Ліван (хребет)|Ліванські гори]] спустошило Фінікію, Палестину і рухаючися вздовж узбережжя Середземного моря досягло Гази правитель якої втік до Єгипту. Певно Тукультіапал-Ешарра збирався вторгнутися до Єгипту, але фараон відкупився великою даниною. Під час цього походу була узята данина з Ізраїлю, Дамаску, Тіра, Сидона, Бібла та інших місцевих держав. Ассирійці завдали серйозної поразки сабейським племенам Аравії. Лише Дамаск не підкорився Тукультіапал-Ешарра — розпочалася шестирічна облога міста. В завойованих країнах були створені нові області з ассирійською адміністрацією та гарнізонами, а значна частина населення вивезена в Ассирію.
В 735 році до нашої ери Тукультіапал-Ешарра здійснив новий похід в
Невдовзі перед смертю цар захопив Вавилонію і угнав до Ассирії безліч полонених, однак на відміну від інших походів тут цар не зруйнував жодного міста<ref>Незважаючи на те, що Ассирія та вавилон були різними країхнами, але їх жителі належали до однієї культури, поклонялися одним богам і вважали себе за братніми народами, саме це пояснює особливе ставлення Ассирійців до Вавилонії</ref>. На відміну від своїх попердників Тукультіапал-Ешарра не поставив свого правителя, а проголосив себе царем Вавілонії під ім'ям Пулу. Його повний титул звучав як
|