Linux Standard Base: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Автовиправлення
мНемає опису редагування
Рядок 13:
Недоліки POSIX стосовно такої ситуації наступні
* інтерфейсів, специфікованих в POSIX, виявляється недостатньо для повноцінної розробки всіх видів застосунків. Якщо системні застосунки і застосунки, що взаємодіють з користувачем за допомогою терміналу, можуть бути реалізовані в рамках інтерфейсів POSIX, то застосунки з графічним інтерфейсом користувача, і застосунки, що використовують системну інформацію, виявляються поза стандартом POSIX.
* опис вимог на рівні вихідого коду вимагає перекомпіляції застосунків. Це не є великою перешкодою при розповсюдженні застосунків з відкритими аихідими кодами, але істотно ускладнює розповсюдження застосунків в двійковому вигляді. У останньому випадку розробникові потрібно мати доступ до всіх підтримуваних дистрибутивів для збірки свого застосунку. Не легко доводиться і кінцевому користувачеві. Оскільки серед постачальників операційної системи Linux немає сталої традиції підтримувати зворотну двійкову сумісність компонентів, то будь-яке оновлення системи може привестипризвести до втрати працездатності окремих застосунків. І навіть в тих випадках, коли застосунок поставляється з вихідними кодами і користувачеві для відновлення його працездатності потрібно тільки виконати перекомпіляцію застосунку, така ситуація не приносить користувачеві нічого окрім додаткового головного болю.
 
Шлях, яким пішло співтовариство Linux для подолання проблем з переносимістю застосунків, полягав в стандартизації базових інтерфейсів операційної системи на бінарному рівні. Для цього в [[1998]] році була утворена некомерційна організація [[Free Standards Group]], під орудою якої почалася розробка стандарту Linux Standard Base (LSB). Діяльність зі створення стандарту підтримали [[Лінус Торвальдс]], [[Брюс Перенс]], [[Ерік Раймонд]], декілька постачальників дистрибутивів Linux, розробники застосунків, члени Linux International, а також Джон Габбард з проекту FreeBSD<ref>[http://old.lwn.net/1998/0528/a/lsb.html Project Proposal and Call for Participation: The Linux Standard Base (LSB) Project]</ref>.
Рядок 133:
LSB 3.1 публікувався частинами: LSB 3.1 Core з'явився 27 жовтня 2005 року, LSB 3.1 C++ і LSB 3.1 Desktop — 24 квітня 2006 року. Таке рішення було пов'язане з переговорами про присвоєння стандарту LSB Core статусу міжнародного стандарту [[ISO]]. Переговори на цю тему почалися ще під час роботи над LSB 2.0, а восени 2005 року цей процес успішно завершився і LSB 3.1 Core отримав статус міжнародного стандарту ISO/IEC 23360.
 
З технічної точки зору LSB 3.1 відрізняється в першу чергу істотним розширенням стандартизованих інтерфейсів, призначених для застосунків з графічним користувацьким інтерфейсом. Це розширення привелопризвело до перейменування модуля LSB Graphics в LSB Desktop. Поява опційного модуля LSB Qt 4 пов'язана з тим, що розробники стандарту підготували опис нової версії бібліотеки Qt, але оскільки ще не всі основні дистрибутиви Linux перейшли на цю версію, та вимога на наявність бібліотеки Qt 4 була зроблена необов'язковою.
 
Версія 3.2 була випущена 28 січня 2008 року. До розділів Core, Desctop та C++ додані
Рядок 163:
* SGI ProPack for Linux3
 
Хоча є і такі дистрибутиви, які націлені на роботу на передньому краю досягнень в світі Linux і не збираються брати участь в комерційній діяльності. Тому вони не зацікавлені в сертифікації і підтримці LSB. Як приклад такого дистрибутива можна привестинавести [[Fedora]].
 
Користувачі і постачальники застосунків також взяли участь в розповсюдженні стандарту. Одним із способів участі стало те, що окремі гравці на ринку Linux і, зокрема, [[IBM]] включили сертифікацію на відповідність LSB як обов'язкову вимогу при укладенні контрактів з своїми партнерами. Істотну роль в підтримці стандарту також зіграли такі корпорації як [[Intel]] і [[HP]].