Коксування: відмінності між версіями

Коксові батареї складаються з десятків вузьких камер, розташованих паралельно. Процес коксування починається із завантаження камер вугільною шихтою. Коксування звичайно здійснюється з зовнішнім підводом тепла. Під дією тепла вугілля прогрівається, сушиться і при температурі 350 – 450 оС^оС розм’якшується і перетворюється в напіврідку пластичну масу, одночасно починається виділення летких речовин. При температурі 500 – 550 оС^оС відбувається інтенсивне виділення смоли і продовжується виділення летких речовин. В результаті розм’якшення і виділення газів вугілля спучується і набирає пористої будови. Поступово в’язка маса густіє, твердіє (спікається) і утворює «коксовий пиріг», який до кінця процесу зменшується в об’ємі і розтріскується на окремі грудки. По мірі збільшення температури коксування зростає об’єм прямого коксового газу, що може бути використаний як газоподібне паливо (його теплота згоряння – 21-23 МДж/м³). При підвищенні кінцевої температури коксування до 1000 – 1150 оС^оС зростає вихід смоли і сирого бензолу.