Венеційські криниці: відмінності між версіями

[[Зображення:VERA DA POZZO 01.jpg|thumb|right|250px|Криниця[[Бронза|Бронзова]] криниця у подвір'ї Палацу дожів.]]

'''Вера да поццо''' ({{lang-it|vera da pozzo}}, мн. ''vere da pozzo'', також ''pluteale'') – [[італійська мова|італійський]] термін для визначення цямрини [[криниця|криниці]]. (від {{lang-it|vera}} - цямрина, [[Мармурпарапет]]ове кільцеі над{{lang|it|pozzo}} отвором- укриниця).
Наземна частина [[Венеція|венеціанських]] колодязьколодязів. Сьогодні важливий декоративний елемент [[Венеція|Венеції]].

Цямрина ставилась, щоб запобігти обваленню і потраплянню в криницю сторонніх предметів, а особливо [[морська вода|солоної води]] під час ''аква-альти'' ([[повінь|повенні]] у Венеції). Виготовлялись, як правило, з [[Істрія|істрійського]] каменя і [[Верона|веронського]] [[мармур]]у.

Парапети мають, як правило, круглу, квадратну і багатогранну форми. ПрикрашалисьПрикрашені різьбленими зображеннями [[рослина|рослин]], [[квітка|квітів]], фруктів[[фрукт]]ів, [[херувим]]ів, [[лев]]иних голів, [[святі|святих]], [[алегорія|алегоричними]] та [[море|морськими]] мотивами, повчальними написами. Приватні криниці були оздоблені [[герб]]ами венеціанських династій, представники яких доклали зусилля для будівництва криниць. Над деякими криницями встановлювались [[метал]]еві опори з [[шків]]ом, до яких кріпилася мотузка з [[відро]]м.

Оскільки води все рівно не вистачало, резервуарицистерни додатково наповнювали річковою водою з Брента і Сіле, яку доставляли на човнах. З цією метою у [[1386]] році була створена спеціальна служба водовозів, що знаходилась під юрисдикцією Міського управління охорони здоров’я (''Magistrato della Sanità'') і Колегії морської гвардії (''Collegio della Milizia da Mar'').

Криниці завжди були у належному стані. Існували суворі санітарні правила, що забороняли торкатися води брудними руками або відрами і не дозволяли звідти пити тваринам[[тварина]]м. Однак для напування, наприклад, [[собака|собак]] чи голубів[[голуб]]ів використовувалась нижня частина ''вера да поццо''. Нагляд за станом криниць здійснювали окрім муніципальних урядовців з питань охорони здоров’я, водопостачання, також [[парафія]]льні [[священик]]и і голови вулиць (''capicontrada''), які зберігали ключі від криниць і відчиняли їх двічі на день, зранку і ввечері, під звук «криничних дзвонів» (''campana dei pozzi'').

Зображення:VERA DA POZZO BY QYPCHAK.jpg|Криниця у подвір'ї в'язниці Пьомба.