Биковський Лев Устимович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kamelot (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Kamelot (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Картка:Науковець
| ім'я = Лев Устимович Биковський
Рядок 33 ⟶ 32:
створення НБУ, присвятив цій темі понад 20 статей ([[1919]]—[[1972]]). Був першим редактором журналу «Хроніки», що його видавала НБУ. Книгознавча діяльність Биковського була схвально оцінена в працях [[Меженко Юрій Олексійович|Ю. Меженка]], [[Балика Дмитро Андрійович|Д. Балики]], [[Ясинський Михайло Ілліч|М. Ясинського]] [[1920-ті|1920-х]] років. Наприкінці [[1919]]-го — початку [[1920]] року навчався в [[Кам'янець-Подільський державний український університет|Українському державному Кам'янець-Подільському університеті]], працював в університетській бібліотеці. [[Зима|Зиму]] [[1920]]/[[1921]] провів у селі [[Лозуватка (Шполянський район)|Лозуватка]] на Звенигородщині (нині село [[Шполянський район|Шполянського району]] Черкаської області), видавав Літопис громадської бібліотеки Лозуватського товариства «[[Просвіта]]».
З [[осінь|осені]] [[1921]] року на [[еміграція|еміграції]] в [[Друга Річ Посполита|Польщі]], де в [[1921]]—[[1922]] роках навчався на філософському факультеті [[Варшавський університет|Варшавського університету]] і закінчив курси бібліотекознавства при Варшавській публічній бібліотеці. З кінця [[1922]] року в [[Чехословаччина|Чехословаччині]], вчився на економічно-кооперативному факультеті [[Українська господарська академія|Української господарської академії]] в [[Подєбради|Подєбрадах]], був учнем чеського книгознавця Л. Жівного, розвинув теорію засади бібліології. В [[1927]] році отримав диплом інженера-економіста. Працював в установах, пов'язаних з книговидавництвом; підготував до друку (як [[автор]] і редактор) три збірники Українського книгознавства, видав шість праць з теорії та практики книгознавства. В [[1930-ті]] роки на Україні його ім'я як представника ворожих емігрантських сил було вилучено з обігу, а книжки опинилися в спецфондах.
Перебування в Польщі ([[1928]] — осінь [[1944]]) стало головним періодом в науково-дослідницькій.
бібліологічній праці Биковського. Понад 16 років працював у Варшавській
міській публічній бібліотеці, спочатку завідувачем відділом комплектування, в [[1942]]—[[1944]] роках її директором, викладав на Вищих курсах бібліотекознавства. Разом з [[Липа Юрій Іванович|Юрієм Липою]] організував [[Український Чорноморський інститут]], а згодом сприяв
створенню Суходолового та Океанічного інститутів. З січня [[1945]] року в [[Німеччина|Німеччині]], у різних таборах для переміщених осіб; пізніше займався журналістською працею, перевидав ряд своїх
книгознавчих праць, брав участь у розбудові [[Українська вільна академія наук|Української вільної академії наук]], в якій очолив книгознавчу комісію.
Влітку [[1949]] оку емігрував до [[США]]. В [[Нью-Йорк]]у був членом управи УВАН у США, секретарем
книгознавчої секції і Чорноморської комісії (пізніше — заступником голови). [[1954]] року переїхав до [[Денвер]]а, працював у місцевій публічній бібліотеці, був незмінним секретарем Денверської групи УВАН, відновив разом з [[Винар Любомир Вікторович|Любомиром Винаром]] діяльність Українського бібліологічного інституту. З [[1963]] року співробітник [[журнал]]у «[[Український історик]]», один із членів-засновників [[Українське Історичне Товариство|Українського історичного товариства]]. Публікував нові дослідження книгознавчої тематики і численні спогади.
В [[1971]] році Биковському було присвоєно ступінь [[доцент]]а в галузі книгознавства. Друкувався у виданнях УВАН, Інституту Дослідів Волині, [[УТГІ]] та інших, як [[журналіст]] — в українській пресі [[США]], [[Канада|Канади]] і [[Європа|Європи]].
Помер [[11 січня]] [[1992]] року у [[Денвер]]і.
== Праці ==
Творчу спадщину Биковського складають понад 450 наукових праць, [[рецензія|рецензій]] та інше. Серед них:
* Українське книгознавство. 1922;
* Національна бібліотека Української держави. Берлін, 1922;
| |||