|
До цього можна додати, що навіть примітивна людина має здібність до раціонального [[мислення]], і на те вона є цілком здібною, спостерігаючи світ навколо себе манерою, яка нагадує будь-якого сучасного [[емпіризм|емпірист]]а, аби зрозуміти закони природи. Примітивна людина не покладається на манну з неба коли вона охоплена голодом; ані вона не будує помешкання в повітрі Як [[Пітер Л. Берґер]] нам нагадує: ''щоденне життя примітивної людини, як наше, домінується емпіричними, прагматичними, утилітарними [[імператив]]ами стосованими до «цього світу»''; ''вона б не справилася з найменшими основними проблемами виживання, якщо б це не було так'' ([[Берґер]]: 1969, ст. 15)
Раціоналізм не є приватнимприватною майномвласністю сучасників. Як би там не було, необхідно зазначити одну важливу різницю: тоді як середньовічні схоласти покірно допускали, що деякі правдиістини були поза розумінням людського логічного мислення, сучасна людина не відчувала б жодного трепету стикаючись з такими таємницями. За [[Тома Аквінський|Томою Аквінським]], ''хоча людське міркуваннямислення не в станізмозі збагнути повністю правдиістини, що є понад ним, проте, якщо воно якось тримаєсприймає ці правдиістини принаймні [[віра|вірою]], для себе воно набуває великої досконалості'' ([[Сума контра Ґентілес]] І, 5:6). Сучасна людина однак або заперечувала існування всього, що лежить поза світом відчутного прояву, або займала позицію вже знаного агностика. [[Рене Ґюно]] пояснив цю сучасну тенденцію, як «[[солідифікація]] (затверділість) світу» (Ґюно: 1945, голова 17). Світ, за словами [[Рене Ґюно|Ґюно]], став ''«закритою системою»'' (Ібід: ст. 115). В переносній термінології можна сказати, що здається була збудована непроходима стіна аби заслонити світ від всіх небесних впливів. [[Рене Ґюно|Ґюно]] зазначив, що ця солідифікація не триватиме до невизначенності і робить ясним, що тріщини обов'язують з'явитися у «великій стіні» (Ґюно: 1945, голова 25).
==Дивись також ==
|
