Закк Вайлд: відмінності між версіями

Коли батьки віддали восьмилітнього Закка в музичну школу, жодної радості він не переживав і незабаром кинув навчання. До серйозних занять музикою він повернувся вже підлітком, за своєю власною ініціативою. Його основним інструментом стала гітара, а духовними вчителями  — рок-команди з більш менш важким гітарним саундом: [[AC/DC]], [[Motörhead]], [[Judas Priest]], [[Led Zeppelin]], [[Black Sabbath]]. Вносити і свій внесок в сучасний важкий метал Закк почав в рядах своєї першої групи Stone Henge, яку зібрав в 1984 році. Фронтменові тоді було всього 17 років. За справу він взявся дуже активно і за декілька років об'їздив весь штат в компанії з іншими молодими рокерами.

Закк виявився гітаристом незвичайних здібностей, хоча сам був про себе набагато скромнішої думки. Коли в 1987 році 20-річний хлопчина, ризикнув піти на прослухування до [[Оззі Озборну]], максимум на що він сподівався  — це отримати автограф у кумира мільйонів, якого він обожнював усе своє свідоме життя. Сталося інакше: він настільки зачарував Оззі, що був прийнятий в його бек-групу на відповідальний пост лід-гітаріста. Через рік Закк дебютував на альбомі [[Ozzy Osbourne]] Band «No Rest for the Wicked» і акуратно поставляв гітарні партії для всіх його релізов аж до 1994 року. Коли 27-річному Закку захотілося самостійності, він зібрав потужне тріо [[Pride & Glory]]. На жаль, недостатньо потужне, щоб протриматися довше за один альбом

Закк Уайлд обдумував різні варіанти подальшої кар'єри, трохи погодився приєднатися до [[Guns''n''roses]], але свобода була дорожча, і до 1996 року він дозрів для сольного дебюту. Для успішного старту самостійної кар'єри у музиканта були всі дані: гітарний умілець, композитор, клавішник, та ще і вокаліст на додаток. За першим сольним альбомом «Book of Shadows» (1996) послідував другою сольник «Sonic Brew». До моменту його публікації в 1999 році Закк Уайлд стояв на роздоріжжі. З одного боку, він продовжував вигадувати пісні і не збирався кидати сольну творчість. З іншого боку, [[Оззі Озборн]] запрошував його повернутися під своє крило, хоч би на час чергового гастрольного туру, на що Закк погодився і відіграв покладену серію концертів з Озборном.

А з третього боку, гітаристові знову захотілося покерувати власним колективом і зробити з ним що-небудь цікаве. Так і з'явилася сама довгограюча група Закка Уайлда [[Black Label Society]], що окупувала добре знайому йому територію [[хеві-метала]]. Стартує як ще один пробний проект, колектив виявився дуже живучим, хоча проблема кадрів виникала регулярно. За шість років через групу пройшли вісім чоловік. Найстійкішим виявився барабанщик першого заклику Філ Ондік (Phil Ondich). Зате на посту бас-гітариста музиканти мінялися майже щорік. У своїх резюме участь в [[Black Label Society]] зафіксували Роберт Трухильйо ([[Robert Trujillo]], нині  — басист [[Metallica]]), Джон ДеСервіо (John Deservio) і Стів Гибб (Steve Gibb).

Перший лонг-плей «Stronger Than Death» (2000) привернув увагу головним чином долі-критиків, які із задоволенням вислуховували цей потік суперважких ріффов, що гарчать, і відзначали стилістичну схожість деяких номерів з саундом [[Pantera]], Corrosion of Conformity і Crowbar. Подією мейнстріма цей реліз не став (як і що вийшов незадовго сольник «Sonic Brew», який інколи зараховують до дискографії BLS), та і не міг: пісні Уайлда незрідка були густим частоколом ріффов, а таке рубилово було по зубах лише найбільш агресивно налагодженій аудиторії.

Літній тур 2005 років Уайлд проводить з перевиконанням плану. Частину запланованих концертів він відпрацьовує за два, граючи одночасно в двох командах  — [[Ozzy Osbourne]] Band і [[Black Label Society]].