Ксенофонт: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Habibul (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 5:
Відомості про життя Ксенофонта можна знайти майже винятково в його власних творах і в пізній біографії, яку склав [[Діоген Лаертський]] в [[II]] ст. н. е. Хоча більшість дослідників вважає роком народження [[430 до н. е.]], існують непрямі свідчення, які вказують на [[444 до н. е.]] Батьком Ксенофонта був заможний афінянин ''Грілл'', ймовірно з [[вершницький стан|вершницького стану]]. Оскільки перша половина життя пройшла під час [[Пелопоннеська війна|Пелопоннеської війни]] ([[431 до н. е.|431]] — [[404 до н. е.]]), то припускають, що по досягненні повноліття він мав брати у ній участь, де, ймовірно, і набув необхідний військовий досвід, який знадобився йому під час походу [[Кир Молодший|Кира]]. Існують перекази, що Ксенофонт брав участь у [[Битва при Делії|битві при Делії]], а також, що був взятий в полон в якійсь битві з [[Беотія|беотійцями]] і в полоні слухав бесіди [[софісти|софіста]] [[Продік|Продіка]]. Але єдиним достовірним свідченням з першої половини життя (до [[401 до н. е.]]) є знайомство з [[Сократ|Сократом]]. Залишилась легенда про їхню першу зустріч. [[Сократ]] одного разу зупинив Ксенофонта у вузькому провулку та запитав, де продаються різні харчі. Коли Ксенофонт відповів, [[Сократ]] запитав його знову, де люди стають доброчесними. Ксенофонт не знав, що відповісти. Тоді [[Сократ]] сказав: «В такому разі, йди зі мною і навчайся».
 
[[404 до н. е.]] [[Пелопоннеська війна]] закінчилась поразкою [[Афіни|Афін]], в місті встановилося [[олігархія|олігархічне]] правління [[Тридцять тиранів|Тридцяти тиранів]]. Припускають, що антидемократично налаштований Ксенофонт прихильно ставився до цього правлинняправління і навіть служив у війську. Тому після відновлення [[антична демократія|демократії]] він напевно опинився у незручному стані. Ймовірно, ця причина спонукала пристати на пропозицію перейти на службу до [[Персія|персидського]] царевича [[Кир Молодший|Кира]], який тоді набирав грецьке військо для участі у війні зі своїм братом [[Артаксеркс|Артаксерксом]] за персидський трон. Сам Ксенофонт пише, що не знав про справжні наміри [[Кир Молодший | Кира]], а вважав, що готується до війни з пісідійцями. [[Сократ]] розважливо вказував йому на небезпеки дружби з [[Кир Молодший|Киром]], і направив до [[Дельфійський оракул|Дельфійського оракула]], але Ксенофонт поставив оракулу таке запитання, яке виключало можливість залишитися в [[Афіни|Афінах]].
 
Незрозуміло, яку роль Ксенофонт відігравав у війську [[Кир Молодший|Кіра]]. За його власними свідченнями він не був «ані стратегом, ані лохагом (сотником), ані рядовим». Ймовірно, він не був найманцем, але добровільним радником [[Кир Молодший | Кира]]. [[401 до н. е.]] в першій же [[Битва при Кунаксі|битві при Кунаксі]] поблизу [[Вавілон|Вавілона]] [[Кир Молодший]] був убитий, але грецьке військо, в якому було 13000 найманців, здобуло перемогу. Після зрадницького вбивства персами всіх грецьких [[стратег|стратегів]], Ксенофонт був обраний серед нових провідників, які мали вивести греків з ворожого оточення (див. [[Похід десяти тисяч]]). Після восьмимісячного походу греки вийшли до узбережжя [[Чорне море|Чорного моря]], втративши третину війська. Частина перейшла до [[Фракія|фракійського]] царя Севта, а Ксенофонт з вірними йому людьми пристав на службу до [[Спарта|спартанців]], і з [[399 до н. е.]] брав участь у війні з персами в [[Мала Азія|Малій Азії]].