Вікіпедія

Академія наук СРСР: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Didivan (обговорення | внесок)
3433 редагування
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Старі дані}}
 
{{Unabbr}}
[[Файл:RAN 01.jpg|250px|thumb|РАН (RAN)]]▼
'''Акаде́мія нау́к [[СРСР]]''' — найвища наукова установа [[СРСР|Радянського Союзу]].
 
== Передісторія ==
== Російська АН — передісторія АН СРСР ==
▲[[Файл:RAN 01.jpg|250px|thumb|РАН (RAN)]]
 
Заснована в Петербурзі указом сенату від [[28 січня]] [[1724]]. У [[XVIII століття|XVIII столітті]] в Академію наук були організовані фізичний кабінет, астрономічна обсерваторія, хімічна лабораторія, анатомічний театр, географічний департамент, бібліотека, друкарня та інші наукові і науково-допоміжні установи. Академіки, що входили до складу АН, — М. В. Ломоносов, [[Ейлер Леонард|Л. Ейлер]], Д. Бернуллі, Й. Г. Гмелін, Г.-В. Ріхман, В. К. Тредьяковський, С. П. Крашенінніков, І. І. Лепьохін, М. Я. Озерецковський, П. С. Паллас та ін. внесли великий вклад у науку. Організовані АН експедиції мали велике значення для вивчення природних багатств Росії.
 
У 18 ст. АН була майже єдиним джерелом поширення науки в Російській державі. В 1-йпершій пол.половині 19 ст., коли в країні було створено нові вищі учбові заклади, роль АН як наук.наукового центрацентру поступово знижується.
 
В 19 і на початку 20 ст. АН перебувала у важкому матеріальному становищі, не мала необхідних умов для проведення наук. досліджень. Незважаючи на це, вчені, що працювали в АН, а саме: математики [[Остроградський Михайло Васильович|М. В. Остроградський]], [[Чебишев Пафнутій Львович|П. Л. Чебишев]], [[Буняковський Віктор Якович|В. Я. Буняковський]], [[Ляпунов Олександр Михайлович|О. М. Ляпунов]], [[Марков Андрій Андрійович|А. А. Марков]], [[Стєклов Володимир Андрійович|В. А. Стєклов]]; астрономи В. Я. Струве, Ф. О. Бредіхін; фізики В. В. Петров, Е. X. Ленц, Б. С. Якобі, Б. Б. Голіцин; хіміки М. М. Зінін, О. М. Бутлеров, М. С. Курнаков; біологи К. М. Бер, О. О. Ковалевський; фізіолог [[Павлов Іван Петрович|І. П. Павлов]] та ін. збагатили науку визначними відкриттями і винаходами. Розквіт АН настав після перемоги ВеликоїВеликого Жовтневого перевороту.
 
В квітні 1918 В. І. Ленін написав «Начерк плану науково-технічних робіт», в якому дав широку програму діяльності АН (Твори, т. 27, с. 282).
 
В перші ж роки Рад.радянської влади влади в АН створюються нові інститути: фіз.фізико-хім.хімічного аналізу (1918), платиновий (1918), фіз.фізико-матем.математичний (1921), радійовий (1922), фізіол.фізіологічний (1925), інститут ґрунтів (1926) та ін.
 
== Академія наук СРСР ==
 
Постановою [[ЦВК СРСР]] і [[РНК СРСР]] від [[27 липня]] [[1925]] АН була перетворена у всесоюзну і дістала назву '''АН СРСР'''. АН швидко зростала і зміцнювалась. Схвалені в 1927, 1930 і 1935 нові статути АН сприяли встановленню міцних зв'язків її з практикою соціалістич.соціалістичного будівництва. АН СРСР — однастала однією з найбільших наук.наукових установ світу.
 
== Організаційна структура ==
Рядок 40:
|}
 
Вищим органом АН єбули Загальні збори, до складу яких входятьвходили акад.академіки і почесні акадакадеміки. В період між сесіями Загальних зборів керівництво АН здійснюєздійснювала Президія на чолі з президентом. Президентами АН в рад.радянський період були академіки О. П. Карпінський (1917—36), В. Л. Комаров (1936—45), С. І. Вавилов (1945—51). З 1951 президентом АН СРСР єстав акад.академік О. М. Несмєянов.
 
== Склад ==
 
ВонаАкадемія складаєтьсяскладалася з 8 відділів — фіз.фізико-матем.математичний наук, хім.хімічних наук, геолого-географічних наукандидатнаук, біологічних наукукандидатнаук, технічних наукукнаук, істор.історичних наук, екон:економіки, філософських і правових наук, відділу мови і літератури.
 
=== Філії ===
 
До складу АН входятьувійшли філіали: Башкирський, Дагестанський, Казанський, Карельський, Кольський, Комі, Молдавський, Уральський. У 1957 організовано [[Сибірське відділення АН]], до якого пізніше ввійшли філіали: Східносибірський, Далекосхідний, Якутський. На початок 1959 в АН налічувалось понад 100 значних наук.наукових інститутів і велика кількість ін.інших установ. На кінець 1958 в АН було 165 акад.академіків Іі 354 член-кореспондент; в ній працювало понад 16,5 тис. наук.наукових співробітників.
 
* Азерб.Азербайджанський філіал [[АН СРСР]] [[1945]] переоформлено як [[Академія наук Азербайджанської РСР]]
* Вірм.Вірменський філіал [[АН СРСР]] [[1943]] переоформлено як [[Академія наук Вірменської РСР]]
 
== Українство у внеску АН СРСР ==
 
Протягом всієї історії АН в її роботі брали активну участь українські [[науковець|вчені]]. В 19 — на початку 20 століття академіками були обрані математики [[Остроградський Михайло Васильович|М. В. Остроградський]], [[Буняковський Віктор Якович|В. Я. Буняковський]], [[мінералог]] [[Вернадський Володимир Іванович|В. І. Вернадський]], [[історик]] [[Іконніков Володимир Степанович|В. С. Іконников]] та інші.
 
За радянського часу академіками були обрані представники медичної науки, які працювали в Україні — [[Богомолець Олександр Олександрович|О. О. Богомолець]] і [[Стражеско Микола Дмитрович|М. Д. Стражеско]], а також хімік [[Писаржевський Лев Володимирович|Л. В. Писаржевський]], історик [[Бузескул Владислав Петрович|В. П. Бузескул]].З 1959 року в Україні працюютьпрацювали академіки АН СРСР — президент АН УРСР [[біохімік]] [[Палладін Олександр Володимирович|О. В. Палладін]] (обраний в травні 1942), літературознавець О. І. Білецький (обраний в червні 1958 року), [[письменник]] О. Є. Корнійчук (обраний у вересні 1943 року), [[поет]] [[Рильський Максим Тадейович|М. Т. Рильський]] (обраний в червні 1958 року).
 
== Досягнення ==
Рядок 62 ⟶ 63:
В АН СРСР широким фронтом провадились досліди в усіх галузях [[природничі науки|природничих]], тех. і [[суспільні науки|суспільних наук]]. Особливо великі успіхи вчених АН в галузі [[ядерна фізика|ядерної фізики]], [[фізика напівпровідників|фізики напівпровідників]], [[радіофізика|радіофізики]], [[математика|математики]], [[механіка|механіки]], [[астрономія|астрономії]], [[хімія|хімії]], [[металургія|металургії]], [[обчислювальна техніка|обчислювальної техніки]], [[радіотехніка|радіотехніки]] і т. ін.
 
Тріумфом вчених СРСР єбуло створення [[штучний супутник Землі|штучних супутників Землі]] і космічної ракети. АН підтримуєпідтримувала широкі міжнар.міжнародні наукові зв'язки.
 
== Дивіться також ==
Рядок 74 ⟶ 75:
* Князев Г. А., Кольцова. В. Краткий очерк истории Академии наук СССР. М.— Л., 1957;
* Топчиев А. В. Строительство коммунизма и наука. М., 1957.
 
{{Старі дані}}
 
[[Категорія:Академія наук СРСР]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Академія_наук_СРСР