Дем'янчук Василь Климентійович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 1:
'''Дем'янчу́к Василь Климентійович''' ([[13 січня]] [[1897]], с. [[Надвірна]], нині місто [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]] — [[28 листопада]] [[1938]], м. [[Медвєж'єгорськ]], [[Карелія]], [[Росія|РФ]]) — український [[мовознавець]].
 
== Біографія ==
Мовознавець. Закінчив [[Київський ІНО]] ([[1922]]). Працював у [[ВУАН]] 1919—1929: від [[1927]] — старший науковий співробітник Комісії історії української мови; одночасно 1926—1929 — викладач української мови та порівняльної граматики слов'янських мов у [[Києвський ІНО]|Києвському ІНО]]. Дисертацію на здобуття ступеня кандидат наук захистив після закінчення аспірантури [[1928]] і видав того ж року під назвою «Морфологія українських грамот ХІV і першої половини ХV віку». Знав усі слов'янські, німецькі і французьські мови. Досліджував питання історії української мови та діалектології. Разом із [[Агатангел Кримський|А. Кримським]] (своїм учителем) уклав «Хрестоматію з пам'ятників старо-українщини 11—18 вв.» ([[1924]]). Автор низки рецензій на праці [[П. Бузко|П. Бузука]], [[Б. Кобилянський|Б. Кобилянського]], [[К. Німчинов|К. Німчинова]],[[І. Шаровольський|І. Шаровольського]] та ін. Репресований [[1929]], безпідставно засуджений до 5-ти років. Заарештований і засланий на північ, де після звільнення працював вільнонайманим на будівництві [[Біломорбалтійський канал|Біломор-Балтійського каналу]]. [[1937]] засуджено повторно до розстрілу. Реабілітовано [[1957]].
 
Закінчив [[Київський ІНО]] ([[1922]]).
Автор досліджень, опублікованих «Запоріжським Історико-філологічним відділом УАН» 
 
* «Гнат (Ватрослав) Ягич (Короткий нарис його життя й наукової діяльності)» (1923, кн. 4),
Працював у [[ВУАН]] 1919—1929: від [[1927]] — старший науковий співробітник Комісії історії української мови; одночасно 1926—1929 — викладач української мови та порівняльної граматики слов'янських мов у [[Києвський ІНО]|Києвському ІНО]].
* «До правопису слов'янських прізвищ»,
 
* «До історії обрання Володимира Гнатюка в академіки» (обидва — 1927, кн. 10),
Дисертацію на здобуття ступеня кандидат наук захистив після закінчення аспірантури [[1928]] і видав того ж року під назвою «Морфологія українських грамот ХІV і першої половини ХV віку».
* «До характеристики гуцульського говору» (1928, кн. 19),
 
* „З приводу відповіді професора Бузука на рецензію (про його книгу «Нарис історії української мови»)“ (1929, кн. 23);
Знав усі слов'янські, німецькі і французькі мови.
 
== Наукова діяльність ==
 
Мовознавець. Закінчив [[Київський ІНО]] ([[1922]]). Працював у [[ВУАН]] 1919—1929: від [[1927]] — старший науковий співробітник Комісії історії української мови; одночасно 1926—1929 — викладач української мови та порівняльної граматики слов'янських мов у [[Києвський ІНО]|Києвському ІНО]]. Дисертацію на здобуття ступеня кандидат наук захистив після закінчення аспірантури [[1928]] і видав того ж року під назвою «Морфологія українських грамот ХІV і першої половини ХV віку». Знав усі слов'янські, німецькі і французьські мови. Досліджував питання історії української мови та діалектології. Разом із [[Агатангел Кримський|А. Кримським]] (своїм учителем) уклав «Хрестоматію з пам'ятників старо-українщини 11—18 вв.» ([[1924]]). Автор низки рецензій на праці [[П. Бузко|П. Бузука]], [[Б. Кобилянський|Б. Кобилянського]], [[К. Німчинов|К. Німчинова]],[[І. Шаровольський|І. Шаровольського]] та ін. Репресований [[1929]], безпідставно засуджений до 5-ти років. Заарештований і засланий на північ, де після звільнення працював вільнонайманим на будівництві [[Біломорбалтійський канал|Біломор-Балтійського каналу]]. [[1937]] засуджено повторно до розстрілу. Реабілітовано [[1957]].
 
Автор досліджень, опублікованих «Запоріжським Історико-філологічним відділом УАН» 
* «Гнат (Ватрослав) Ягич (Короткий нарис його життя й наукової діяльності)» (1923, кн. 4),
* «До правопису слов'янських прізвищ»,
* «До історії обрання Володимира Гнатюка в академіки» (обидва — 1927, кн. 10),
* «До характеристики гуцульського говору» (1928, кн. 19),
* „З приводу відповіді професора Бузука на рецензію (про його книгу «Нарис історії української мови»)“ (1929, кн. 23);
* «Бібліографічний огляд української діалектології за роки 1914—1927» // «Український діалектологічний збірник» (1928, кн. 1); (усі — Київ).
 
Рядок 15 ⟶ 27:
* Дем'янчук Василь Климентійович // Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України — 75. 1930—2005: Матеріали до історії / В. Г. Скляренко (відп. ред.). — К.: Довіра, 2005. — С. 370.
* М. Г. Железняк [[Енциклопедія сучасної України]]. — Т. 7. — Київ, 2007., стор. 370
* ''М. А. Жовтобрюх.'' Дем'янчук Василь Климентійович // {{УМ-2000}}
{{Ізольована стаття}}