Йоганн Фрідріх Беттгер: відмінності між версіями

 

'''Йо́ганн Фрі́дріх Бе́ттгер''' {{lang-de|Johann Friedrich Böttger}}; *[[4 лютого]] [[1682]] [[Шляйц]]; †[[13 березня]] [[1719]] [[Дрезден]]) — німецький [[алхімік]].

Дід майбутнього алхіміка був ювеліром та експертом по монетам.Саме у нього в місті [[Магдебург]] пройшли дитинство та юність майбутньої знаменитості і невдахи.Монетами займався і його батько. Не дивно, що і Йоганн Беттгер багато знав про виготовлення грошей.

== Йоганн Беттгер в Берліні ==

Аби мати добрий фах, дістався Берліну, де став учнем аптекаря на ім'я Цорн. Успіхи в навчанні та уважне вивчення алхімічних посібників сприяли самовпевненості молодика. Він зміг зробити експеримент по нібито визолоченню срібних монет при свідках.Слава про нього розповсюджувалась дуже швидко.На нього зробили декілька [[донос|доносів]].Король Пруссії жорстоко карав фальшивомонетчиків і під кару підпав і Йоганн. Від арешту його врятувала спішна втеча з Берліну.

 

[[Файл:Stadtkirche Wittenberg.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Віттенберг,центральна площа]]

Тут існував [[універсітет]], який вабив Йогана, що хотів там навчатися. Адже він не закінчив навчання в Берліні, а бажав стати в рівень з докторами наук. [[Віттенберг]] цікавив його ще й тим, що тут колись працював видатний ремісник Йоганн Кункель, що умів виготовляти рубінове скло з позолотою. А відтепер усе, що було пов'язане з золотом, ставало магнітом і прокляттям Беттгера.

Золота лихоманка як хвороба поглинала і курфюрста Саксонії Августа Сильного.Чутки про талановитого алхіміка до курфюрста донесли [[шпигун|шпигуни]].Не встиг Беттгер поступити в [[Віттенбергський універсітет]], як його заарештували вояки курфюрста Саксонії і силомиць відвезли в Дрезден.Беттгер став в'язнем.

 

[[Файл:Dresden1750.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Дрезден, план міста 1750 року. ]]

Вимоги були прості - він створює золото, яке піде курфюрсту, а йому дають лабораторію і все належне для праці. Про свободу треба забути. Його утримували в так званому « Золотому домі » під сильною вартою, де колись також утримували і Йогана Кункеля.І це єдине, що їх пов'язувало.

Почалися примусові роботи не на себе.Але спроби створити золото не вдалися, хоча тривали три роки ( 1701 - 1704 ).

 

Студент невдаха Беттгер і саксонський вчений Еренфрід Чірнхауз ( 1651 - 1708 ) аналізували невдачі і дійшли висновку, що золото почекає.Горний радник Готфрід Охайн і Чірнхауз надали другий напрямок експериментам талановитого Беттгера. З 1704 року він працював над секретом виготовлення [[фаянс|фаянсів]], подібним дельфтським ( з міста [[Делфт]], [[Голландія]] ), червоної [[кераміка|кераміки]] [[Китай|Китаю]],білої [[порцеляна|порцеляни]].

 

коштовною порцеляною Китаю.Ув'язнення Беттгера не припинили. Аби зберігти секрет, його таємно вивозять в замок [[Мейсен]], бо на Беттгера було справжнє полювання з боку короля Швеції Карла 12-го, якому теж вкрай були потрібні гроші для ведення війни.

 

В Саксонії,столицею якої був Дрезден,вже тоді вміли наполегливо і цілеспрямовано працювати.Саксонія мала невеличку армію якісних ремісників, які продавали свою продукцію на вельми знаному ярмарку в місті [[Лейпциг]].Саме в цей час в Дрездені проектують всесвітньо відомий [[Цвінгер]]. В Саксонії були родовища дорогоцінного каміння.І тільки ювелірів в Дрездені налічували близько шестидесяти. Курфюрша скарбниця і досі дивує витворами ювелірного мистецтва в музеї «Зелені Склепіння» Цвінгера.

 

[[Файл:Misnia3.jpg|міні|ліворуч|280пкс|Замок курфюрта і готичний собор в Мейсені.]]

Кожен з експериментів Беттгера фіксувався в протоколах. Адже він працював з помічниками, вартовими і шпигунами водночас. В записах за січень 1709 року є відомість про перший вдалий експеримент і рецепт суміші. А вже в березні запис про отримання якісної білої порцеляни з тонкою глазуррю і всім необхідним для розписів. Так авантюрному Беттгеру і його помічникам вдалося перевідкрити секрет майстрів Китаю і отримати повний аналог китайської порцеляни. Курфюрст Саксонії швидко підписав указ про створення порцелянової мануфактури в січні 1710 року. А влітку 1710 року вона вже запрацювала в міцному замку в [[Мейсен|Мейсені]]. Секрет зберігали, а замість перетвореного алхімічного золота в казну курфюрста потекли гроші. Бо порцеляну цінували як золото. Беттгер виконав завдання, але не отримав а ні волі, а ні добробуту.

 

Став першим керівником порцелянового заводу в місті [[Мейсен]] ([[Саксонія]]), заснованому незабаром після блискучого відкриття білої порцеляни разом з вчителем [[Еренфрід Вальтер фон Чірнхауз|Чірнхаузом]]. Спроба Беттгера продати секрет її виготовлення королю [[Прусія|Прусії]] закінчилась черговим ув'язненням. У в'язниці Беттгер і помер.

 

Те, що не вдалося в'язню Беттгеру,вдалося його співробітнику Самуєлю Штельцелю.Ще за життя Беттгера не менш авантюрний Штельцель втік у Відень,де розшукав художника Йоганна Херольда.За ним шпигували і домовились про повернення у 1719 році.Убоявшись за своє життя, він повернувся в Дрезден разом з хдожником. Херольд виявився добрим майстром і розробив нові рецепти фарб,яскраіві та довготривалі.Цими фарбами користуються і досі.А Херольда вважають засновником нового стилю живопису по порцеляні, так званого [[шинуазрі]].

 

[[Файл:Bundesarchiv Bild 183-F0302-0001-015, Leipzig, Mädler-Passage.jpg|міні|праворуч|200пкс|Пасаж в місті Лейпціг.Відділ порцеляни і кераміки.На вході марка порцеляни Мейсена.]]

 

* З 1724 року маркою мейсенської порцеляни стали схрещені мечі, які узяли з герба курфюрста.

<references/>

* [http://www/apodarok/rusnfo/sel/?155 Керамика и фарфор Беттгера из Мейсена ]

 

[[Категорія:Німеччина]]

[[Категорія:Бароко]]

[[Категорія:Порцеляна]]