Новаціан: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Іванко1 (обговорення | внесок) стильові правлення, орфографія, пунктуація |
Іванко1 (обговорення | внесок) доповнення |
||
Рядок 1:
'''Новаціан''' або ''' Новатіян''' ({{lang-lat|Novatian}}) (* 200 — †258), був теологом, та з 251 по 258 антипапою (в той час антиєпископом)
Після того, як помер папа [[Фабіан]], у 250 році Новаціана було вибрано представником громади. Все вказувало на те, що він буде наступником Фабіана. Однак у березні 251 року було вибрано [[Корнелій|Корнелія]] наступним єпископом (папою). Проте Новаціана освятили три єпископи з півдня Італії і він почав боротьбу за посаду з Корнелієм. Ця боротьба відбувалась на фоні й так складної ситуації у 251 році, коли переслідування християн були особливо жорстокі.
Новаціан зі своїми прихильниками з римської громади, названими потім новаціанцями, створює окрему церковну громаду. Вони захищали стару строгу практику поєднування з Церквою тих, що згрішили. Це питання було тоді дуже актуальним, бо за Декієвих переслідувань велика кількість вірних заперечили свою віру. Тих, хто з Церкви переходили на сторону новаціанців, вони перехрищували. Вони вважали себе церквою «святих, чистих», і на Сході раніше маніхеїв прийняли на себе назву {{lang-gr|καθαροί}}. Основною рисою цієї секти було непрощення грішників. Зразу новаціанці відмовляли прощення тільки винуватим у трьох найважчих гріхах і виключали їх раз і назавжди з Церкви. Пізніше цей строгий захід вони поширили на всі смертні гріхи, здійснені після охрищення, і позбавляли грішників всякої надії, кажучи, що покаяння є для них некорисне і неможливе. Основним положенням було те, що церква не прощає важких гріхів, а це може зробити лише Бог.
Завдяки незвичайній активності Новаціана і його прихильників ця схизма дуже поширилася, навіть на Сході, і протрималася аж до VII століття. Новаціанство було присутнє в християнських громадах Іспанії до 5 століття. Пізніше їхні принципи були витіснені з церковної практики.
У 251 році Новаціан на синоді з 60 єпископиів під головуванням Корнелія був відлучений від церкви.
Новаціан покидає Рим і під час переслідувань християн під час правління [[Валеріан|Валеріана]], напевне, гине мученицькою смертю. Він використовує в своїх творах, як і [[Тертуліан]] — латинську мову. Відомі два його листи із збірки [[Кипріан Карфагенський|Кипріана Карфагенського]].
== Література ==
Лаба, Василь. Патрологія: життя, письма і вчення Отців Церкви. - Львів: Свічадо, 1998. - 552 с. ISBN 966-561-103-8
== Посилання ==
| |||