Святилище: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Vaslav (обговорення | внесок) |
Albedo (обговорення | внесок) |
||
Рядок 1:
{{Disambig}}'''
Відомості про Святилища давніх українців подають писемні джерела ([[літопис]]и, християнська полемічна література), матеріали [[археологія|археології]], [[етнографія|етнографії]], [[топонімія|топонімії]], [[фольклор]]у. Первісними місцями справляння культу в праслов'ян, як і в інших давніх народів, були природні об'єкти: [[гора]], скеля чи камінь, водойма, гай чи окреме [[дерево]]. Із розвитком язичництва ці природні об'єкти ввійшли до культового комплексу, який також включав: майданчики і ями для жертвоприношень, ритуальні вали і рови, дерев'яних або кам'яних ідолів. Однак культ окремих особливо примітних природних об'єктів (домінуючих на місцевості вершин, каменів незвичної форми, джерел чи криниць із
==== Характерні риси Святилища:====▼
*розташування на узвишші, яке домінує на місцевості; ▼
*наявність спеціально облаштованого майданчика для обрядів (переважно круглої форми), оточеного одним чи кількома ритуальними валами, інколи й ровами - сакральною мережею ''Святилища''; ▼
*широке застосування [[камінь|каменю]] та кам'яних вимощувань; ▼
*наявність ям, рідше ритуального колодязя, зі слідами пожертв, п'єдесталу або ін. виділеного місця для ідола; ▼
*відсутність звичної житлової або господарської забудови. ▼
Часто поблизу Святилища знаходилися джерело або криниця з "цілющою" [[Вода (міфологія)|водою]], приміщення для зберігання жертовних дарів і влаштування бенкетів, житла служителів культу, а також могильники.▼
▲==== Характерні риси Святилища: ====
==== Серед типів Святилищ виділяють:====▼
*круглі майданчики-капища з ідолом у центрі, обмежені ровом чи системою окремих ям; ▼
*дерев'яні споруди з ідолом всередині - храми; ▼
▲* наявність спеціально облаштованого майданчика для обрядів (переважно круглої форми), оточеного одним чи кількома ритуальними валами, інколи й ровами
*городища-сховища, які водночас призначались для культових потреб і містили окремі культові об'єкти; ▼
*великі культові центри, у яких поєднуються всі типи ''Святилищ''.▼
▲* наявність ям, рідше ритуального колодязя, зі слідами пожертв, п'єдесталу або ін. виділеного місця для ідола;
▲Часто поблизу Святилища
▲==== Серед типів Святилищ виділяють: ====
▲* городища-сховища, які водночас призначались для культових потреб і містили окремі культові об'єкти;
▲* великі культові центри, у яких поєднуються всі типи ''Святилищ''.
За археологічними даними, слов'янські ''Святилища'' на території України датуються 7-13 ст. З офіційним прийняттям на Русі-Україні християнства у головних осередках князівської влади язичницькі ''Святилища'' були зруйновані, натомість постали культові об'єкти нової віри: [[хрест]]и, [[церква|церкви]], [[монастир]]і. Наприклад, на місці капища на київській Горі ще за Володимира збудували церкву св. Василія. Зазнаючи гонінь, прихильники старої віри відійшли на необжиті і не контрольовані князівською адміністрацією землі, де заснували нові ''Святилища''. У їхній діяльності поряд із збереженням язичницьких ритуалів з'явилися запозичення з [[обряд]]ів християнської церкви. (див. також [[Священна гора]]).
[[Категорія:Язичництво]]
[[Категорія:Культова архітектура]]
| |||