П'єтро Перуджіно: відмінності між версіями

| Фото = Pietro Perugino 031.jpg|

| Ширина =

| Підпис = Автопортрет 1497-15001497—1500 рр

| Дата народження = [[1446]]

| Місце народження = [[Чітта-делла-П'єве]]

| Дата смерті = [[1523]]

| Місце смерті = [[Перуджа]]

| Національність = італієць

| Громадянство = Італія

| Жанр =

| Навчання =

| Напрямок = Відродження

| Роки творчості =

| Член КПРС з =

| Покровитель =

| Вплив =

| Вплив на = Рафаель Санті

| Сайт =

| Премії =

| Твори = релігійні картини. портрети

'''П'єтро Перуджино''' ({{lang-it|Pietro Perugino}}, справжнє ім'я {{lang-it|Pietro di Cristoforo Vannucci}} ([[1446]], [[Чітта-делла-П'єве]] біля Перуджі — [[1523]], [[Перуджа]]) — [[художник]] доби [[Відродження]] в Італії. Представник умбрійської школи живопису. Малював вівтарні картини, церковні [[фреска|фрески]], [[портрет|портрети]].Відомий представник [[Умбрійська школа|Умбрійської школи ]] живопису[[живопис]]у.

Народився в містечку Чітта делла П'єве, що поблизу Перуджі. Первісне художнє навчання отримав у маловідомого місцевого художника. 1470 року перебрався у [[Флоренція|Флоренцію]], де став учнем і помічником художника і скульптора Андреа [[Вероккіо]]. Уславився як майстер фресок.

Як уславленого майстра [[1481]] року його викликав у [[Рим]] папа [[Сикст IV]], де Перуджино отримав замову на фрески [[Сикстинська каплиця|Сикстинської каплиці]], домової церкви римських пап на той час. Створив в Римі одну з найкращих своїх фресок - — « ХристовХристос передає ключі від раю Апостолу Петру »( ([[Ватикан]]), що увійшла у всі [[енциклопедія|енциклопедії]] з [[мистецтво|мистецтва]]. Хист до композицій у Перуджино виявився більшим, ніж у [[Боттічеллі]], фрескові композиції якого хаотичні і перенасичені дрібницями.

В подальші роки відмовився від вивчення натури і працював за давніми зразками і схемами, що погіршило виразність всіх його картин. Порівняння з новими майстрами живопису не витримав, бо його пізня манера була застарілою і провінційно обмеженою.

Великим недоліком таланту Перуджино була нездатність передати драматичні і трагічні сторінки життя і біблійних історій, що рясніють насильством і трагедіями. В сценах оплакування мертвого Христа [[мадонна]] або святі у Перуджино тихо сумують, що не відповідало правді ситуації. Це було контрастом поряд з дійсно правдивими творами [[Мантенья|Мантеньї]] або скульптора з [[Модена|Модени]] [[Гвідо Маццоні]] чи скульптора [[Нікколо дель Арка]], сучасників Перуджино.

У 1524  р. помер в місті [[Перуджа]] під час [[чума|чуми]].

Найкращі серед портретів Перуджино - — на фресці Сикстинської каплиці « Христос передає ключі від раю Апостолу Петру »., але залишилося і декілька його станкових портретів. Майже всі вони чоловічі, мають невеликий розмір і досить інтимну характеристику моделей. Особливо влалим став [[Портрет невідомого (картина Перуджино)]], що належить колекції галереї Боргезе, Рим.

* [[Австрія]]

* [[Бразилія]]

* [[Велика Британія]]

* [[Італія]]

* [[Німеччина]]

* [[Росія ]]

* [[США]]

* [[Україна]]

* [[Франція]]

* [[Швеція]]

* Элиасберг Н.«“ Пьетро Перуджино »«,М,«Искусство»Искусство“, 1966 {{ref-ru}}

* «Юный художник», №12№ 12, 1991 {{ref-ru}}