Вікіпедія

Долотецьке: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Вікіфікація
Рядок 1:
[[Зображення:Roska_influx_of_Ros.jpg|thumb|right|210px|Притока річки [[Рось]] (с. Долотецьке)]]
[[Зображення:Slobodianyuk.jpg|thumb|right|210px|Уродженець с.Долотецького, Герой Радянського Союзу [[Слободянюк Іван Лук'янович|Іван Слободянюк]]]]
'''Долоте́цьке''' — село у [[Надросся|Надроссі]], щоадміністративно участина села [[ВінницькаДовгалівка область(Погребищенський район)|Вінницькій областіДовгалівки]] [[Погребищенський район|Погребищенського району]], адміністративно частина села [[ДовгалівкаВінницька (Погребищенськийобласть|Вінницької район)|Довгалівкиобласті]] {{Coor dms |49|25|9|N|29|31|5|E|scale:30000}}.
==Походження назви==
Засноване у XVII ст. За легендою, село Долотецьке мало назву ''Калиновий Луг'', оскільки колись потопало в [[калина|калині]]. Але незабаром у тій місцевості з'явилися болота й калина пропала. Відтак, згідно з [[народна етимологія|народною етимологією]], село перейменували в ''Болотецьке'', яке, врешті-решт, перетворилося на ''Долотецьке''.<ref>''Форостюк&nbsp;І.'', ''[[Форостюк Олег Дмитрович|Форостюк&nbsp;О.]]'' Писанкові барви світу // Народне мистецтво.&nbsp;– 2009.&nbsp;- № 45-46 (1-2).&nbsp;– С.&nbsp;56-57.</ref> Проте назва села правдоподібніше походить від слова «[[долото]]». «Інструментне[[Інструмент]]не» походження має й село [[Довгалівка (Погребищенський район)|Довгалівка]]. «''Довгаль''» , згідно із словником [[Грінченко Борис Дмитрович|Б.Грінченка]], означає ковальський[[коваль]]ський молоток з довгим і гострим кінцем. ▼
 
==Історія==
У [[XVII]] ст. внаслідок подій [[Хмельниччина|Національно-визвольної війни]], територія [[Правобережна Україна|Правобережної України]] була спустошена. Багато населених пунктів було розорено. Однак вже на рубежі [[XVII]]-[[XVIII]] ст. спостерігається масове заселення спустошених земель вихідцями з [[Волинь|Волині]], [[Полісся]] і [[Західна Україна|західноукраїнських земель]].<ref>[http://ukrhist.at.ua/publ/17-1-0-134 Муляр А.М. Міграційні процеси на Правобережній Україні в кінці XVII - на початку XVIII ст.]</ref>
▲Засноване у XVII ст. За легендою, село Долотецьке мало назву Калиновий Луг, оскільки колись потопало в калині. Але незабаром у тій місцевості з'явилися болота й калина пропала. Відтак, згідно з народною етимологією, село перейменували в Болотецьке, яке, врешті-решт, перетворилося на Долотецьке. Проте назва села правдоподібніше походить від слова «долото». «Інструментне» походження має й село [[Довгалівка (Погребищенський район)|Довгалівка]]. «Довгаль» , згідно із словником [[Грінченко Борис Дмитрович|Б.Грінченка]], означає ковальський молоток з довгим і гострим кінцем.
 
На те, що сучасні мешканці села&nbsp;- нащадки переселенців з [[Волинь|Волині]] та [[Полісся]], вказують їх прізвища із [[Прізвища на -ук|суфіксом -ук і -юк]] (''Поліщук'', ''Слободянюк'', ''Форостюк'' тощо). А місцева [[говірка]] характерна не тільки для [[подільський говір|подільської]], але і для [[волинський говір|волинської говірки]] [[південно-західне наріччя української мови|південно-західного наріччя]].
У 1864 році український краєзнавець Л.Похилевич зазначав що, Долотецьке "знаходиться біля безіменного струмка, що впадає біля с.Збаржівки у [[Рось]]… Село поділяється на дві частини: перша, власне Долотецьке, на лівому боці струмка вважається у Бердичівському повіті, мешканців обох статей: православних 343,... землі 1053 десятини… Інша частина ліворуч від струмка, вважається уже у Таращанському повіті … Вона називається [[Довгалівка (Погребищенський район)|Довгалівкою]]. Мешканців у ній обох статей 566; землі 1303 десятини. Колись обидві частини складали одне село… Церква в ім’я св. Апостола Якова Брата Божого, дерев’яна, збудована 1798 року”.▼
Сучасні мешканці села - нащадки переселенців, які прийшли з [[Волинь|Волині]] та [[Полісся]], на що вказують їх прізвища, що закінчуються на суфікс -ук і -юк (Поліщук, Слободянюк, Форостюк тощо). Місцева говірка характерна для волинської, а також подільської говірок південно-західного наріччя. З-поміж колонізаторів краю були також поляки. Л.Похилевич зазначав, що на 1864 р. у Долотецькому налічувалося 57 [[Католицизм|римських католиків]]. А сусіднє село Мар'янівка , яке у 60-70-х рр. ХХ ст. входило до складу [[Довгалівка (Погребищенський район)|Довгалівки]], було повністю заселено етнічними [[Поляки|поляками]].▼
 
▲У [[1864]] році український краєзнавець Л.[[Похилевич Леонтій Іванович|Леонтій Похилевич]] зазначав що, Долотецьке "знаходиться біля безіменного струмка, що впадає біля с.[[Збаржівка|Збаржівки]] у [[Рось]]… Село поділяється на дві частини: перша, власне Долотецьке, на лівому боці струмка вважається у Бердичівському[[Бердичів]]ському повіті, мешканців обох статей: православних 343,... землі 1053 десятини… Інша частина ліворуч від струмка, вважається уже у Таращанському[[Тараща]]нському повіті … Вона називається [[Довгалівка (Погребищенський район)|Довгалівкою]]. Мешканців у ній обох статей 566; землі 1303 десятини. Колись обидві частини складали одне село… Церква в ім’я [[Яків син Алфеїв|св. Апостола Якова Брата Божого]], дерев’яна, збудована [[1798]] року”.<ref>''Похилевичъ&nbsp;Л.'' Сказанія о населенныхъ мъстностяхъ Кіевской губерніи.&nbsp;— Кіевъ: Типографія Кіево-Печерской Лавры, 1864.&nbsp;— С.&nbsp;264—264.</ref>
1933 р. під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|штучного голодомору]] у с. Долотецькому загинуло 410 селян.▼
 
▲Сучасні мешканці села - нащадки переселенців, які прийшли з [[Волинь|Волині]] та [[Полісся]], на що вказують їх прізвища, що закінчуються на суфікс -ук і -юк (Поліщук, Слободянюк, Форостюк тощо). Місцева говірка характерна для волинської, а також подільської говірок південно-західного наріччя. З-поміж колонізаторів краю були також [[поляки]]. Л.Похилевич зазначав, що на [[1864]] р. у Долотецькому налічувалося 57 [[Католицизм|римських католиків]]. А сусіднє село Мар'янівка , яке у [[1960-ті|60]]-[[1970-ті|70]]-х рр. [[ХХ]] ст. входило до складу [[Довгалівка (Погребищенський район)|Довгалівки]], було повністю заселено етнічними [[Поляки|поляками]].
 
▲[[1933]] р. під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|штучного голодомору]] у с. Долотецькому загинуло 410 селян.
 
У селі народився [[Герой Радянського Союзу]] [[Слободянюк Іван Лук'янович|Іван Слободянюк]].
 
Електрика і радіо з'явлися у [[1960-ті|1960]]-х роках. У наступні роки через важкі умови життя і праці спостерігається масовий відтік молоді із села і скорочення населення. Як наслідок, Долотоцьке об'єднали із сусіднім селом [[Довгалівка (Погребищенський район)|Довгалівка]].
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
=== Джерела ===
 
* ''Похилевичъ&nbsp;Л.'' Сказанія о населенныхъ мъстностяхъ Кіевской губерніи.&nbsp;— Кіевъ: Типографія Кіево-Печерской Лавры, 1864.&nbsp;— С.&nbsp;264—264.
* ''Редько&nbsp;Ю.&nbsp;К.'' Сучасні українські прізвища.&nbsp;&nbsp;— К.: Наукова думка, 1966.
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Долотецьке