Велетень: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TXiKiBoT (обговорення | внесок)
м робот додав: la:Gigantes
оформлення
Рядок 1:
{{Otheruses|Велетень (дерево)}}
'''ВелетеньВе́летень''', '''ВелетВе́лет''' — дуже високі великі люди. Вірування в колишнє існування велетнів таке поширене, шо його можна назвати загальнолюдським. Оповідання про них походять із ідеї виродження, що його ніби зазнав людський рід, який визначався, мовляв, колись незрівняно більшою силою і більшим зростом:
 
"Колись були такі великі люди,&nbsp;— оповідали Ст. Руданському на східньому [[Поділля|Поділлі]],&nbsp;— що по лісі ходили, як по траві. А то вже, як наші поставали, один велетень надибав нашого плугатаря з волами, з плугом і погоничем, забрав усіх на долоню та й приносить до свого тата: «А подивись, каже, тату, які я мишенята надибав» А тато глянув та й каже: «Не мишенята, сину, а то такі люди, що після нас будуть…» (.<ref>[[Грушевський Михайло Сергійович|М. Грушевський]], "Історія укр. літ., IV. 457).</ref>
 
На [[гуцул|Гуцульському]] [[Підгір'я|Підгір'ї]] також оповідали: «Спочатку світу та були такі великі люди, що підпирали головами хмари і переступали гори і долини. Як переступав дуба і коловся в ногу, брав найгрубшого дуба одною рукою, виривав із землі і казав, що „в бодяка уколовся“. Один другому з руки в руку через [[Дністер]] і [[Дунай]] сокиру подавали…» (.<ref>Етногр. Збір-ник, НТШ, XIII, 4).</ref>
 
Велетні представляються народній уяві читочи то, як у [[Греція|грецькій]] [[:Категорія:Антична міфологія|мітології]], як [[Титан (міф)|Титани]], давніші божеські істоти, що мусіли поступитися перед молодшими [[Бог|богами]],&nbsp;— у наших предків такі уявлення спостерігаються в низці так званих старших [[богатир|богатирів]]&nbsp;— [[Святогор|Святогора]], [[Самсон|Самсона]], [[Коливан|Коливана]], тощо; читочи то, як у [[Німеччина|германській]] [[:Категорія:Германська міфологія|мітології]], як представники згубних сил природи&nbsp;— моря, льоду, морозу, вогню; чито, як [[Гіганти|Ґіґанти]], людополібні, але потворні жахливі істоти, шо постають проти богів і від них гинуть. Слід цього останнього уявлення залишився і в нас у легенді про ВЕЛИКДОНІВ (див. [[Баба кам'яна]]).
 
У біблійній книзі Буття 10:8-9 [[Німрод]] названий початком велетнів. "Він розпочав на землі велетнів, був дужим мисливцем перед Господнім лицем. Початком царства Німрода був [[Вавилон]], [[Ерех]], [[Аккад]], [[Калне]] у землі [[Шінеар]]".
 
І, нарешті, ближче бїблійноїбіблійної традиції, (І Мойсея. VI, 4) велетні уявляються, як «[[Адам|Адамові]] Люди», себто Адамове потомство, шо жило беззаконно і вигинуло в [[потоп|потопі]]: «Вони насипали вали і могили, та [[Бог]] постановив їх знищити за те, шо жили беззаконно, в вічних усобицях і кровопролитті…» (.<ref>Новосельський. ІТ, ст. 11).</ref>
 
Загибіль велетнів може бути різна, але вона&nbsp;— конечна. [[Україна|Українські]] [[приповідка|приповідки]] зберегли нам цю віру в неминучу загибіль велетнів: «Велетневі не довго жити» (Номис, 5826). Сюди ж відноситься й друга приповідка про велетнів, що збереглася в Літописах: «Погибоша, аки обри»,&nbsp;— себто загинули, як [[обри]], А обри, як доводив [[М. Костомаров]], це власне велетні, хоча в історії це ім'я прикладається до народу [[авари|аварів]] (М.Костомаров «Сочиненія», V, 303).
 
Загибіль велетнів може бути різна, але вона&nbsp;— конечна. [[Україна|Українські]] [[приповідка|приповідки]] зберегли нам цю віру в неминучу загибіль велетнів: «Велетневі не довго жити» (Номис, 5826). Сюди ж відноситься й друга приповідка про велетнів, що збереглася в Літописах: «Погибоша, аки обри»,&nbsp;— себто загинули, як [[обри]], А обри, як доводив [[М. Костомаров]], це власне велетні, хоча в історії це ім'я прикладається до народу [[авари|аварів]] (.<ref>М.Костомаров «Сочиненія», V, 303).</ref>
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==