Девід Ковердейл: відмінності між версіями

'''Девід Ковердейл''' ({{lang-en|David Coverdale}}, народився [[22 вересня]] [[1951]] року, [[Солтберн-бай-зе-Сі]], [[Йоркшир]], [[Англія]], [[Велика Британія]])  — британський співак, автор пісень та музики, найбільш знаменитий завдяки роботі у таких [[рок-гурт]]ах як ''[[Deep Purple]]'' та ''[[Whitesnake]]''.

Девід Ковердейл народився 22 вересня 1951 року в глибокій англійській провінції  — приморському йоркширському містечку Солтберн-бай-зе-Сі, що на півночі країни. Його батьки були власниками пабу, тому юний Девід змалечку мав доступ до музики різних стилів і зокрема популярного тоді [[рок-н-ролл]]у. В шкільному віці Ковердейл стає фанатом [[рок-музика|рок-музики]], слухає такі групи як ''[[The Yardbirds]]'', ''[[The Pretty Things]]'', ''[[The Kinks]]'' та ''[[Джимі Хендрікс]]''.

Але музика не була єдиним захопденням Девіда - — він серйозно займався мистецтвом та грецькою міфологією. Після закінчення Modern School округу [[Ханткліфф]], Ковердейл вступив в художній коледж Green Lane міста [[Мідлсбро]]. Саме там він став учасником своєї першої групи - — ''Vintage 67''. Потім із шкільними друзями Девід заснував нову групу - — ''Denver Mule''. Незважаючи на те, що він уже навчився грати на гітарі, в гурті Девід співав.

Невдовзі сім'я Ковердейла продала паб та перебралася до сусіднього містечка - — Марске, але Девід більшість часу проводив у Мідлсбро, використовуючи будь-яку можливість для виступів. Часто він співав у складі гурту ''Magdalene'' і хоча гонорари від концертів були мізерні, але конче необхідні - — Девіду потрібно було платити за навчання в коледжі. В цей час Ковердейл познайомився із своїм майбутнім колегою по ''Whitesnake'' - — [[Мікі Муді]]. Власна група Ковердейла - — ''Denver Mule'' виступала нерегулярно і розпалася восени [[1968]] року. Невдовзі, в листопаді 1968 року, його запрошують на роль вокаліста у достатньо успішний місцевий гурт ''The Skyliners'', після чого він кидає навчання в коледжі і вирішує стати професійним музикантом, через що спочатку Девід постійно відчував брак коштів. У [[1969]] році гурт змінив назву на ''Government'' і виступав по місцевим клубам, але особливого успіху не мав, хоча гурт у [[1970]] році став повністю професійним. Через постійну нестачу коштів, Девід спочатку влаштовується на денну роботу продавцем у бутік «36» міста [[Мідлсбро]], але добиратися туди кожного дня із [[Редкар|Редкару]] було важко і невдовзі він змінює місце роботи на бутік «Stride» міста Редкар. Ковердейл періодично співав разом з місцевими гуртами ''Rivers Invitation'', ''Harvest''.

''«Стрічка була жахливою, за винятком декількох відрізків, де він справді співав. Він видав декілька нот, які наштовхнули мене на думку - — в цьому щось є».''

<blockquote>''Він був косооким, вкритий прищами (можливо через те, що надмірно вживав рибу із жареною картоплею)...… Ми усунули косоокість, посадили на дієту, дали рекомендації як правильно харчуватися.''</blockquote>

За згадками самого Ковердейла, перша зустріч з музикантами ''Deep Purple'' відбулася набагато раніше &nbsp;— [[22 листопада]] [[1969]] року. На передконцертній перевірці апаратури тодішнього колективу Девіда &nbsp;— ''Government'', в залі сиділи Джон Лорд та тільки-но прийняті до гурту Роджер Гловер та Ієн Гіллан. Лорд навіть взяв номер телефону у Ковердейла, обіцяючи йому, що якщо із Гілланом нічого не вийде, йому зателефонує.

Але майже із самого початку в гурті намітився розкол. Гленн Х'юз, якого взяли на місце Гловера будучи бас-гітаристом, мав сильний голос. Кожен з них намагався стати ведучим вокалістом, що пізніше призводитиме до своєрідного намагання «перетягнути ковдру» на себе. Врешті-решт, музиканти змогли домовитись про розподіл вокальних партій. В основному, Х'юз співав високі ноти та був бек-вокалістом, тоді як Ковердейл &nbsp;— балади та основний текст.

=== [[Burn (альбом Deep Purple)|Burn]] (1973 &nbsp;— 1974) ===

[[3 листопада]] музиканти прибули до [[Швейцарія|швейцарського]] [[Монтрьо]], а [[8 листопада]] приступили до запису нового альбому, який пізніше отримав назву '''''[[Burn (альбом Deep Purple)|Burn]]'''''. Пізніше Ковердейл згадував, що ''Burn'' &nbsp;— його найулюбленіший альбом із усіх своїх робіт.

''«То були непогані часи. Це дуже гарний альбом, не гірший, ніж два найвідоміших, які ми записали в складі Mark II<ref>''[[In Rock]]'' 1970 року та ''[[Machine Head]]'' 1972 року.</ref>...…»''

Альбом гарно зустріли як критики так і фанати групи. Показовим критерієм успіху було те, що альбом, який вийшов у лютому 1974 року вже 20 березня став золотим у США, а 1 липня &nbsp;— у Великій Британії<ref>{{cite web|url=http://www.riaa.com/goldandplatinumdata.php?resultpage=1&table=SEARCH_RESULTS&action=&title=&artist=deep%20purple&format=&debutLP=&category=&sex=&releaseDate=&requestNo=&type=&level=&label=&company=&certificationDate=&awardDescription=&catalogNo=&aSex=&rec_id=&charField=&gold=&platinum=&multiPlat=&level2=&certDate=&album=&id=&after=&before=&startMonth=1&endMonth=1&startYear=1958&endYear=2009&sort=Artist&perPage=25|title=RIAA Gold & Platinum database|accessdate=July 17, 2009}}</ref>. Було відчутне зміщення звучання альбому в бік щось на зразок хард-рок-блюзу з [[фанк]]овими та [[соул]]овими вкрапленнями.

У перерві між гастролями Ковердейл разом з деякими іншими музикантами прийняввзяв участь у новому проекті Джона Лорда «Windows», презентація публіці якого відбулася [[1 червня]] [[1974]] року. Після концерту, на вечірці Девід познайомився з Джулією Борковскі, з якою у нього зав'язався роман. Ковердейлу дуже швидко сподобався статус суперзірки, яким він користувався на любовному фронті, що стало причиною роздратування колег.

Також цього року Ковердейл прийнявузяв участь у ще одному проекті екс-пеплівця Роджера Гловера -&nbsp;— ''[[Butterfly Ball]]''.

=== [[Stormbringer]] (1974 &nbsp;— 1975) ===

Під час роботи над наступним альбомом, який продовжував музичний напрям ''Burn'' і отримав назву ''Stormbringer'', Річі Блекмор, який до цього часу був музичним локомотивом гурту зменшив свій вплив, що дозволило втілити більше ідей новачкам &nbsp;— Ковердейлу та Х'юзу. Врешті-решт, на альбомі ще більше, ніж на попередньому стали відчутні [[фанк]]ові та [[соул]]ові нотки, що пізніше стане однією з причин, чому Блекмор покине гурт в червні 1975 року.<ref>"«Deep Purple: History and Hits"» DVD.</ref>. Альбом отримав статус золотого в Великій Британії та США.

=== [[Come Taste the Band]] (1975 &nbsp;— 1976) ===

Під час роботи над наступним альбомом, який отримав назву ''Come Taste the Band'', Ковердейл став співавтором 7 з 9 пісень і приймавбрав активну участь у роботі загалом. В цей же час він остаточно свариться з Х'юзом, після того, як стер вокальну лінію останнього з пісні ''Dealer''. Х'юз, в свою чергу, отримав союзника в особі Томмі Боліна, який і сам претендував на частину вокальних партій. Вони ще більше схиляли музику групи до фанку, роблячи її несхожою на все, що гурт робив до цього. В гурті поступово, але неухильно наростає криза.

Після цього Ковердейл став подумувати про запис свого сольного альбому. За рік, що пройшов після виходу Блекмора, Ковердейл був відсунутий Х'юзом та Боліном на другий план і він планував покинути Deep Purple: ''«Purple було моїм життям...життям… З іншої сторони, мені хотілось його покинути».''<ref>[http://www.deep-purple.net/tree/david-coverdale.htm David Coverdale bio at deep-purple.net]</ref> В січні 1976 року він вже домовився із своїм давнім знайомим, гітаристом Мікі Муді, про співробітництво.

== Сольна діяльність 1976 &nbsp;— 1978 ==

Після виходу з гурту Девід спочатку пробував приєднатися до інших груп, не відмовляючись від ідеї створення сольного альбому. Так у 1976 році він був на прослуховуванні в ''[[Uriah Heep]]'', надходили пропозиції з інших груп, навіть, за словами Ковердейла, з ''[[Black Sabbath]]'' коли [[Оззі Озборн]] хотів її полишити у 1977 році. Також Девіда запрошували екс-колеги по ''Deep Purple'' -&nbsp;— Лорд та Пейс у свій проект ''PAL''. Але всі пропозиції він відхилив і поїхав у [[Мюнхен]], [[Німеччина]], записувати свій дебютний альбом, куди йому приїжджав допомагати Мікі Муді. Більшість пісень Ковердейл написав сам.

Альбом екс-вокаліста ''Deep Purple'' отримав назву ''[[White Snake]]'' і вийшов на початку 1977 року. Спродюсував його інший екс-пепловець &nbsp;— Роджер Гловер (як і наступний сольний альбом). І хоча на самому альбомі був напис «Голос Deep Purple», але за відсутності гарної рекламної кампанії та тура у його підтримку, альбом провалився на ринку. Було продано всього біля 2000 примірників. До того ж набирав популярність новий тоді жанр [[панк-рок]], а дебютний альбом Ковердейла не міг похвалитися цілісністю (деякі композиції були створені ще у ''Deep Purple'') та яскравими хітами.

# Дрибущак В. В. David Coverdale. Солдат фортуны. &nbsp;— Москва, 2005 г.