Лямбда-числення: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
орфографія |
Ilya (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Ля́мбда-чи́слення''', або '''λ-числення''' — [[формальна система]], що використовується в теоретичній [[кібернетика|кібернетиці]] для дослідження визначення [[Функція|функції]], застосування функції, та [[Рекурсія|рекурсії]]. Це числення було запропоноване [[Черч Алонсо|Алонсо Черчем]] та [[Коул Кліні Стівен|Стівеном Кліні]] в [[1930-ті]] роки, як частина більшої спроби розробити базис [[математика|математики]] на основі функцій, а не [[Множина|множин]] (задля уникнення таких перешкод, як [[Парадокс Рассела]]). Однак, [[Парадокс Кліні-Россера]] демонструє, що лямбда числення не здатне уникнути множинно-теоретичних парадоксів. Не дивлячись на це, лямбда числення виявилось зручним інструментом в дослідженні обчислюваності функцій, та лягло в основу парадигми [[функціональне програмування|функціонального програмування]]<ref>Henk Barendregt 1997</ref>.
Лямбда числення може розглядатись як ідеалізована, мінімалістича [[мова програмування]], в цьому сенсі лямбда числення подібне до [[Машина Тюринга|машини Тюринга]], іншої мінімалістичної абстракції, здатної визначати будь-який алгоритм. Відмінність між ними полягає в тому, що лямбда числення відповідає функціональній парадигмі визначення алгоритмів, а машина Тюринга, натомість — [[Імперативне програмування|імперативній]]. Тобто, машина Тюринга має певний «стан» — перелік символів, що можуть змінюватись із кожною наступною інструкцією. На відміну від цього, лямбда числення уникає станів, воно має справу з функціями, котрі отримують значення параметрів та повертають результати обчислень (можливо, інші функції), але не спричиняють до зміни вхідних даних ([[Незмінний об'єкт|сталість]]).
| |||