SECAM: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Lemurka (обговорення | внесок) |
Lemurka (обговорення | внесок) |
||
Рядок 3:
== Технічні особливості ==
Як і усі аналогові [[телевізійний стандарт|телевізійні стандарти]], SECAM є адаптованим і сумісним із старішим монохромним (чорно-білим) [[телебачення|телемовленням]]. В адаптованих стандартах кольорового телемовлення додатковий сигнал колірності передається у високоякісній області [[спектр|спектру]] монохромного телесигналу.
Як відомо із фізіології [[зір|зору]] людини, відчуття [[колір|кольору]] складається із трьох основних складових: червоного (R), зеленого (G) і синього (B) кольорів. Таку колірну модель позначають абревіатурою [[RGB|RGB]]. Через переважання у середньостатистичній телевізійній картинці зеленої складової кольору і для уникнення надлишкового [[кодування]], у якості додаткового сигналу колірності використовують різницеві сигнали R-Y та B-Y (де Y — загальна яскравість монохромного телесигналу). У системі SECAM використовують колірну модель [[YDbDr]] (різновид моделі [[YUV]]).
''Сигнал колірності'' у стандарті SECAM передається у [[частотна модуляція|частотній модуляції]] ([[частотна модуляція|ЧМ]]), по одній колірній складовій у одному телевізійному рядку почергово. У якості відсутньої інформації про колір використовують попередній сигнал '''R-Y''' або '''B-Y''' відповідно, отримуючи його із пам'яті (у аналогових телеприймачах для цього використовують лінію затримки). Таким чином, об'єктивно, кольорове телевізійне зображення у стандарті SECAM має вдвічі меншу роздільну здатність по вертикалі, ніж монохромне зображення. Суб'єктивно ж, через більшу чутливість ока до яскравісної складової, на середньостатистичних телевізійних картинках таке погіршення майже не помітне. Застосування цифрової обробки сигналу ще більше згладжує цей недолік.
| |||