Відкрити головне меню

Зміни

стильові правлення
Основна частина ОКБ, на чолі з С. А. Лавочкіна в 1940р. була переведена в Горький, де і почалося серійне виробництво [[ЛаГГ-3]]. Тут колектив і застала Велика Вітчизняна війна.
 
За видатні роботи позі створеннюстворення під час Великої Вітчизняної війни нових типів винищувачів ([[Ла-5]] і [[Ла-7]]) ДКБ С. А. Лавочкіна було нагороджено орденом Леніна (1944 р.). У 1945 р. ДКБ С.А. Лавочкіна з м. Горького повернулося в [[Хімки]]: підмосковний завод № 301 знову стає його дослідної базою . З цього часу в біографії ДКБ і заводу відкривається нова сторінка.
 
==Епоха реактивної авіації==
У найкоротші терміни були проведені конструкторські, випробувальні роботи, і до 1955 р. навколо столиці з'явилися захисні "московські кільця" системи ППО С-25 ("Беркут") з зенітними керованими ракетами Зур-205. Більше 20 років різні модифікації цих ракет знаходилися на бойовому чергуванні, охороняючи небо над Москвою.
 
За роботи позі створеннюстворення ракет для [[ППО Москви]] колектив ОКБ і завод були нагороджені орденом Трудового Червоного Прапора (1956 р.).
 
У 1957 була створена і пройшла успішні випробування перша світі надзвукова крилата ракета "[[Ла-350 "Буря"]]", оснащена системою астронавігації і здатна нести атомну бомбу на міжконтинентальні відстані (до 8000 км). Ідеї, конструкторські рішення, технології, новітні матеріали, закладені в конструкцію "[[Ла-350 "Буря"|Бурі]]" на десятиліття випередили час.
У 1965 р. Головним конструктором ДКБ імені Лавочкіна став Георгій Миколайович Бабакіна. З ім'ям Г.М. Бабакіна пов'язана найбільш яскрава сторінка в історії освоєння космосу за допомогою автоматичних станцій.
 
Вперше космічні апарати, створені на підприємстві ім. С.А. Лавочкіна, здійснили м'яку посадку на Місяць. Станції нового покоління "[[Луна-16]]", [[Луна-20]] "виробили автоматичний забір місячного грунту і доставили його на Землю. Вперше самохідний апарат "[[Луноход-1]]", керований із Землі, здійснив тривалий багатокілометровий рейд по МісяціМісяцем.
 
За блискуче виконання місячної програми колектив ДКБ і заводу в грудні 1971 р. був нагороджений другим орденом Трудового Червоного Прапора.
"Вперше в світі ..." продовжувало жити. Вперше космічні апарати, створені на підприємстві ім. С.А.. Лавочкіна, здійснили м'яку посадку на [[Місяць (супутник)|Місяць]] ("[[Луна-9]]", 1966 р.), а потім на [[Венера (планета)|Венеру]] ("[[Марс-7]]", 1970 р.) і Марс ("[[Марс-3]]", 1971 р.). Космічний апарат "[[Луна-10]]" (1966 р.) став першим у світі штучним супутником Місяця. Станції нового покоління "[[Луна-16]]", "[[Луна-20]]" та "[[Луна-24]]" (70-ті р.р.). Здійснили автоматичний збір місячного грунту і доставили його на Землю.
 
Вперше самохідний апарат "[[Луноход-1]]", керований із Землі, здійснив тривалий багатокілометровий (близько 10,5 км) рейд по МісяцюМісяцем, забезпечивши проведення складної програми наукових досліджень (1970 р.).
 
[[Файл:Lunokhod_1.jpg|thumb|250пкс| Луноход 1]]
За блискуче виконання місячної програми колектив ДКБ і заводу в грудні 1971 р. був нагороджений другим орденом Трудового Червоного Прапора.
 
Починаючи з 1967 р. до [[Венера (планета)|Венери]] стартували космічні міжпланетні станції "[[Венера-4]]", "[[Венера-5]]", "[[Венера-6]]" і "[[Венера-7]]", створені під керівництвом Г. М. Бабакіна. Саме посадковому апарату станції "[[Венера-7]]" (1970 р.) вперше в світі вдалося після спуску на поверхню передати дані попро температурномутемпературний режимурежим, тискутиск, газовомугазовий складісклад атмосфери [[Венера (планета)|цієї планети]].
 
'''Військові програми'''
 
==Діяльність на благо науки та миру==
Вперше в історії спусковий апарат станції "[[Венера-8]]" у 1972 р. здійснив посадку на освітлену бік планети і звідти передав інформацію. "Луноход-2" відмінно виконалавиконав дослідницьку програму, пройшовши 37 км по поверхніповерхнею Місяця (1973 р.).
 
У космічному просторі багато років (з 1972 по 1996 р.р.) працювали штучні супутники Землі "Прогноз", що вивчали вплив Сонця на міжпланетну середу і магнітосферу Землі.