Лемківський говір: відмінності між версіями

Утворився у 14—16 ст. внаслідок переселення людності з [[Надсяння]] ([[Сянок|Сяноцької]] і [[Перемишль|Перемиської]] земель). На сході межує з [[бойківський говір|бойківським говорговором]]ом і [[Закарпатський говір|закарпатським говором]], на півдні і заході — зі [[словацька мова|словацькими]], на півночі — з [[польська мова|польськими говорами]]. Лемківським діалектичним анклавом є східнолемківська острівна [[говірка]] жителів сіл між Стрижевом і Кросно (їх називають замішанцями).

До важливих морфологічних особливостей належать: наявність давнього закінчення -и в називному відмінку множини [[іменник]]ів чоловічого роду (парібци, войаци); закінчення -ы у [[прикметник]]ах і [[займенник]]ах прикметникового типу у називному відмінку множини (здоровы); закінчення -ом в орудному відмінку однини іменників та узгоджених з ними прикметників, займенників (добром жоном, тобом); в орудному відмінку однини прикметників та займенників часто фіксується закінчення форм двоїни — -ма (тыма, більша, котрыма); у родовому відмінку однини прикметників жіночого роду нерідко виступає усічена форма -ой замість -ойі (великой, славной); при дієвідмінюванні у східних лемківських говірках зберігається давня сполука губний [[приголосний звук|приголосний]] +j (купйу, робйат); складені форми майбутнього числа [[дієсліводієслово|дієслів]] творяться переважно від дієслова бути і кол. [[дієприкметник]]а (буду робив), зрідка — від цього ж допоміжного дієслова й [[інфінітив]]а (будéме вйазáти); наявна словотворна частка да замість де (дахто, дакому); поширені [[прийменник]]и к та його варіанти ік, ґ, іґ, ку, ґу (к лісу, ґу нам), пред, през ‘через’, ‘без’ (през готар ‘через межу’) та ін.