Монокультура: відмінності між версіями

'''Монокультура''' в землеробстві (від {{lang-la|mono}} — єдиний і {{lang-la|cultura}} — обробіток, розвиток) — тривале, безперервне (повторне) вирощування рослин одного вигляду на одній і тій же ділянці (полі, городі) без дотримання [[Сівозміна|сівозміни]] (чергування культур). За монокультури погіршуються фізичні властивості грунту, зменшується вміст гумусу. Грунт однобічно виснажується, наприклад, тривалий обробіток зернових на одній і тій же площі обідняє грунт переважно фосфором, буряка, картоплі — калієм, бобахбобів — фосфором і кальцієм, виникає ерозія грунту і тому подібне. Усе це різко, у 1,5—2 рази, знижує урожаї. Внесення добрив лише уповільнює процес. Монокультура створює умови для інтенсивного розмноження приурочених до вирощуваних культур бур'янів, шкідливих комах і збудників хвороб. Монокультура є ознакою примітивної агротехніки та недорозвинутого сільського господарства. У зв'язку з інтенсифікацією землеробства від монокультури нормальні господарі відмовилися — ввели сівозміну.